Бази даних правової інформації

Інформаційно‒пошукові системи “Право”, “Законодавство”, “Картотека” і “Закони та підзаконні акти України в INTERNET” (надалі Системи) сприяють підвищенню ефективності законотворчої та правозастосовної діяльності і призначені для оперативного забезпечення користувачів офіційною правовою інформацією з першоджерел; швидкого пошуку та аналізу нормативно‒правових документів.

Системи використовують:

• народні депутати України та депутати місцевих рад;
• працівники структурних підрозділів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Міністерства культури, Міністерства освіти, Міністерства оборони, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства фінансів, Національної Академії наук, Міністерства економіки, інших міністерств та відомств, місцевих органів влади, наукових установ та навчальних закладів;
• співробітники іноземних представництв в Україні та посольств України в інших країнах;
• керівники підприємств, юристи, бухгалтери, економісти, працівники банків, юридичних фірм, інших організацій;
• абоненти мережі INTERNET, які мають відповідний доступ.

Бази даних Системмістять нормативно‒правові документи в остаточній редакції із внесеними змінами (у системі “Законодавство” є попередні редакції), у тому числі:

• закони, постанови Верховної Ради України, постанови та укази Президії Верховної Ради України, починаючи з 1990 року, а також деякі нормативно‒правові акти, що були прийняті;
• кодекси;
• укази та розпорядження Президента України;
• постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, починаючи з 1992 року;
• декрети Кабінету Міністрів України;
• документи міністерств та відомств України, зареєстровані в Міністерстві юстиції відповідно до Указу Президента України №493/92 від 03.10.92 та постанови Кабінету Міністрів України №731 від 28.12.92;
• міжнародні угоди;
• документи міністерств та відомств України, які не підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції (листи, роз’яснення Національного банку, Головної державної податкової адміністрації, рішення Конституційного Суду України, постанови Верховного Суду та Вищого арбітражного суду України тощо).

Бібліотека баз даних “Електронний інформаційний бюлетень”є складовою частиною Електронної енциклопедії українського законодавства іскладається з низки упорядкованих баз даних ієрархічної структури, орієнтованих на інформаційне забезпечення законотворців.

Систему розроблено з метою забезпечення повноти даних, необхідних для реалізації повноважень Верховної Ради України, закріплених за нею статтею 85 Конституції України, а також нормами Регламенту Верховної Ради України, Законів “Про статус народного депутата України”, ”Про постійні комісії”, положеннями “Про референта‒консультанта народного депутата”, “Про порядок розробки законопроектів” .

Інформаційно‒аналітичний комплекс "Зворотний зв’язок" ‒ оперативне опрацювання великих обсягів і потоків інформації, підвищені вимоги до її достовірності, необхідність інформаційно‒аналітичного супроводу кожного етапу законотворчого процесу, накопичення та швидкого доступу до інформації в різноманітних аспектах визначили необхідність створення інформаційно‒аналітичного комплексу “Зворотний зв’язок”.

Компекс “Зворотний зв’язок” здійснює аналітичну обробку звернень, пропозицій та скарг громадян, повідомлень преси, дає змогу відслідковувати фактичні результати впровадження нормативно‒правових актів, обробку даних про народних депутатів, їхні програми, облік та аналіз результатів виборів.

Крім регламентних запитів, комплекс забезпечує виконання запитів користувача згідно з довільною комбінацією параметрів та їх значень, оперативно формує відповідні звіти за формою, визначеною користувачем.

Світова електронна мережа правових документів Global Legal Information Network (GLIN)

На сучасному етапі розвитку українського суспільства законотворча та правозастосовна діяльність не може розвиватися ізольовано, не використовуючи теоретичні та практичні здобутки світової системи правової інформації. Цим пояснюється практична потреба у швидкому доступі до законодавства країн світу, яка сьогодні значною мірою забезпечується завдяки стрімкому розвитку електронних засобів телекомунікацій.

Українські дослідники в галузі права часто вже не можуть спиратися у своїх дослідженнях тільки на вітчизняне законодавство. Тому не викликає сумніву потреба в обізнаності з нормативними актами інших країн для вирішення окремого питання. Створення в 1976 році Міжнародної Правової Бази Даних (LAWL = МПБД) у Правничій Бібліотеці Конгресу США було чітко мотивоване бажанням задовольнити таку потребу. База виправдала себе як простий та ефективний засіб швидкого і точного доступу до складових частин правового середовища різних країн і з часом перетворилася у Світову електронну мережу правових документів (GLIN).

Згідно з ідеологією та технологією виконаних робіт, прийнятою у проекті GLIN, Секретаріатом Верховної Ради України зроблено аналітико‒синтетичне опрацювання інформаційних бюлетенів “Відомості Верховної Ради України”, з використанням тезаурусу GLIN готуються англійською мовою реферати законів України та постанов Верховної Ради України, які у вигляді архіву разом зі сканованими повними текстами цих документів надсилаються мережею INTERNET до Бібліотеки Конгресу США. Ведеться робота з підготовки нових термінів до тезаурусу GLIN, пропозиції щодо яких надсилаються до Юридичної бібліотеки Конгресу США.

Функціонування інформаційної системи GLIN у Верховній Раді України розглядається як важлива складова частина інформаційно‒аналітичного забезпечення законодавчої та правозастосовної діяльності, нарощування інформаційного забезпечення парламенту України, реалізації міжпарламентських інформаційних обмінів, гармонізації законодавства України з міжнародним законодавством.

Інформаційно‒технічний комплекс “РАДА”

Інформаційно‒технічний комплекс “РАДА” призначений для комп’ютеризованого супроводження пленарних засідань Верховної Ради України, забезпечення ефективної роботи народних депутатів як під час засідань, так і при проведенні аналізу роботи парламенту.Система “РАДА” входить до комп’ютерної мережі Верховної Ради України і складається із спеціалізованих автоматизованих робочих місць (АРМ), об’єднаних в локальну мережу, та технічних засобів.

Вхідною інформацією системи “РАДА” є:

• анкетні дані народних депутатів;
• перелік зареєстрованих партій в Україні;
• перелік фракцій та груп народних депутатів у Верховній Раді України;
• перелік Комітетів Верховної Ради України.

Комп’ютерна мережа Верховної Ради України є однією з найбільших серед діючих в органах державної влади. Вона оснащена сучасною технікою і новітніми інформаційними технологіями.

Мережа розгалужена у будинках Верховної Ради, об’єднує близько 400 робочих станцій і має доступ до глобальної мережі INTERNET, яка набуває популярності й може використовуватися як для збору різноманітної інформації, так і для надання послуг.Доступ до інформації надається з робочих місць (комп’ютерів) секретаріатів комітетів, фракцій, груп та підрозділів Верховної Ради. Інтеграція комп’ютерної мережі Верховної Ради України в світовий інформаційний простір, крім суто інформаційного, має суттєве політичне та економічне значення для України.

Використання засобів інформаційно‒обчислювальної техніки в українському парламенті дозволило створити єдину комплексну технологію опрацювання даних, яка містить фіксацію і попередню підготовку інформації, семантичне та лінгвістичне опрацювання, зберігання, актуалізацію, дублювання інформації на випадок можливих пошкоджень оригіналу й оперативне надання даних користувачам у потрібних їм аспектах. При цьому форми надання інформації пропонуються різноманітні: від короткочасної видачі на екран до виводу на різні пристрої (друкування, компакт‒диски та інші носії).

Основними результатами впровадження комп’ютеризованої інформаційно‒аналітичної системи законотворчої та правозастосовної діяльності є:

• піднесення рівня обгрунтованості управлінських рішень за рахунок можливості широкого використання різних джерел альтернативної аналітичної інформації, вчасної обробки даних, достатнього інформаційного забезпечення нормотворчої діяльності, застосування сучасних наукових методів та засобів обробки даних, що сприяє також зменшенню впливу суб’єктивних чинників;
• підвищення продуктивності праці в нормотворчій та правозастосовній діяльності за рахунок можливості швидкого пошуку та порівняльного аналізу даних у великих масивах інформації;
• впровадження принципу одноразової фіксації та колективного використання даних, а також технології їх опрацювання і пересилки;
• синхронізація інформаційних потоків, скорочення технологічного циклу проходження законопроектів, уникнення паралелізму в законопроектних роботах та багатоаспектному використанні накопичених даних;
• можливість моделювання та прогнозування наслідків введення нових законів та підзаконних актів ще до їх прийняття;
• значна економія матеріальних і трудових ресурсів при розробленні законопроектів та інших нормативних актів.

Організаційне, науково‒технічне та методичне забезпечення розробки та функціонування комп’ютеризованої системи інформаційно‒аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності в українському парламенті покладено на Центр (Управління) комп’ютеризованих інформаційних систем та мереж Секретаріату Верховної Ради України (УКІСМ).