Результативність психокорекційного процесу у групі АСПН
Вся робота АСПН спрямована на поглиблення і розширення соціальної компетентності учасників навчання, дослідження детермінованості їхніх особистісних проблем попереднім життєвим досвідом.
До загальних змін належать:
– розвиток здатності до ауто психотерапії і сенситивних здібностей сприймання інформації, важливої для розуміння себе та інших;
– засвоєння оптимальних умінь спілкування (вміння приймати людину такою, якою вона є, розуміти когнітивні передумови виникнення різни емоційних станів, корелювати їх з базовими формами захистів, бачити стереотипно-деструктивні форми поведінки);
– набуття лабільності нервових процесів та гнучкості поведінки;
– вміння адекватно поціновувати ситуацію спілкування, прогнозувати тенденції її розвитку та управляти нею;
– розвиток психологічної відповідальності за свою поведінку;
– розвиток уміння перетворювати себе на об’єкт дослідження;
– вміння об’єктивувати запрограмованість власної поведінки;
– розуміння власного життєвого плану.
Лекція 10. Методи практичної психокорекції
Мета: ознайомлення студентів з особливостями ігротерапії та арт-терапії при надання психологічної допомоги.
Професійна спрямованість: вміння вирізняти методологічні відмінності ігротерапії та арт-терапії.
План:
1. Ігротерапія як метод практичної корекції.
1.1. Характеристика методу ігротерапії.
1.2. Мета корекційного впливу в ігротерапії.
2. Арттерапія як метод практичної корекції.
2.1. Характеристика методу арттерапії.
2.2. Види артотерапії: музикотерапія, танцювальна терапія.
3. Психодрама як метод групової психокорекції.
Основні поняття | ігротерапія, арт-терапія, музикотерапія, танцювальна терапія, психодрама, символ-драма |
Література
Основна література
1. Бремс К. Полное руководство по детской психотерапии / Пер. с англ. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – С. 393-427.
2. Кэдьюсон Х., Шеффер Ч. Практикум по игровой психотерапии. – СПб.: 2001. – С. 313-340.
3. Практикум по арт-терапии / Под ред. А.И. Копытина. – СПб.: Питер, 2000. – С. 20-98.
4. Психодрама и современная психотерапия. Научно-теоретический и научно-методический журнал. – 2003. – № 1.
5. Фопель К. Психологические группы: Рабочие материалы для ведущего: Практическое пособие. – М.: Генезис, 2000. – 256 с.
6. Экслайн В. Игровая терапия. – М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000. – С. 18-72.
Додаткова література
7. Діагностика і корекція емоційних станів молодших школярів / Уклали: Л.В. Лавренчук, Л.А. Скаковська, Є.С. Клєцова. – Житомир, 2002. – С. 3-45.
8. Кораблина Е.П., Акиндинова И.А., Баканова А.А., Родина А. М. Искусство исцеления души: Этюды о психологической помощи: Пособие для практических психологов / Под ред. Е.П. Кораблиной. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена; Изд-во «Союз», 2001. – С. 90-164.
9. Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 232-237, 210-214.
10. Кэррел С. Групповая психотерапия подростков. – СПб.: Питер, 2002. – 224 с.
11. Методы эффективной психокоррекции: Хрестоматия / Сост. К. В. Сельченок. – Мн.: Харвест, 1999. – С. 475-530.
12. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2005. – С. 126-203, 244-266.
13. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – С. 89-93.
Дата добавления: 2016-02-27; просмотров: 946;