Всебічна оцінка системи адміністративного менеджменту та умов її життєдіяльності
Діагноз організації в цілому та окремих її підсистем, а також формулювання її стратегічних цілей здійснюється на підставі чотирьох головних змінних факторів: сильні сторони, слабкі сторони, можливості з боку зовнішнього оточення, загрози з боку зовнішнього оточення.
Таке діагностичне дослідження відоме в спеціальній літературі, як SWOT-аналіз (strength – сила, weakness – слабкість, opportunity – можливість, threat – загроза), або стратегічний баланс.
При здійсненні SWOT-аналізу слід виявити певні характеристики сильних і слабких сторін та зовнішні можливості і загрози. При цьому з метою здійснення всебічної оцінки організації та її підсистем слід при застосуванні SWOT-аналізу використовувати інші наукові методи, серед яких регресивний, варіаційний, дискримінантний, факторний та кластер ний аналіз. Застосування того чи іншого методу залежить від рівня шкалування залежних і незалежних змінних, а також змісту явища чи проблеми, що є об’єктом аналізу. Якість проведеного аналізу забезпечує достовірність побудованих прогнозів на його основі (табл. 6.3).
Таблиця 6.3
Основні етапи застосування SWOT-аналізу [68, с. 84]
Аналіз поточної ситуації (діагноз) | Аналіз майбутнього (прогноз) |
1. Аналіз критичних внутрішніх та зовнішніх факторів | 5. Прогнозування тенденцій розвитку для кожного (обраного) зовнішнього фактора |
2. Оцінка зовнішніх факторів (експертиза) | 6. Розробка вимог до рекомендацій, що посилюють переваги і усувають недоліки кожного з внутрішніх факторів |
3. Оцінка внутрішніх факторів (експертиза) | 7. Якими ми бажаємо та можемо бути |
4. Хто ми є і які наші конкурентні переваги (недоліки)? | 8. Формулювання стратегії для кожного напрямку господарської діяльності |
Як зауважують в [46, с. 107], в рамах комплексного аналізу ведуча роль належить діагнозу адміністративної сфери, тому що від цієї ланки, якій належить особлива роль – управляти, інтегрувати, регулювати та спонукувати до подальших дій всі інші елементи організації, залежить подальша судьба організації.
Загальний комплексний аналіз є складним і довгостроковим заходом, який потребує доброї підготовки, застосування різних технік, знайомства з реаліями функціонування організації, доступу до засобів інформації, проведення спостережень та аналізу факторів, а також створення доброзичливої атмосфери та комуінікативності щодо для збору інформації від різних груп персоналу цієї організації.
В той же час необхідність проведення великих і довготермінових обстежень для комплексного аналізу існує не завжди. Крім того такі обстеження потребують великих витрат. Тому існує діагноз „швидкого приготування” ( англ. - rapid diagnostics), проведення якого потребує декількох днів, і який призначений для отримання зжатої характеристики конкретної проблеми, що впливає на життєдіяльність організації або однієї з її підсистем.
В процесі цих заходів, частіше, зібрана та чи інша кількість результатів довірчих бесід з працівниками, що підібрані для цього, а також накопичено та чи інша кількість даних з документації.
Узагальнюючи різні цілі збору інформації для опису та оцінювання існуючого положення, а значить, і діагнозу, в [46, с. 108] стверджується, що існує три форми реалізації таких цілей:
визначення (констатація),
перевірка (верифікація, контроль),
оцінювання.
Визначення (констатація) існуючого положення зводиться до збору певної інформації, що здатна надати повну картину реальної дійсності. Ці дії можна, певною мірою, порівняти з технікою фотографування або кіно. Така констатація, опис реальної дійсності, є вступним етапом для майбутніх стратегічних дій, реорганізації і пропозиції нового варіанту рішення. Тому всі ці заходи спрямовані на виявлення „стану здоров’я” організації або її підсистем, виявлення ступеню ризику в її теперішній життєдіяльності та встановлення позитивних сторін.
Перевірка (верифікація, контроль) виконується для отримання оцінки фактичних результатів функціонування організації, а також даних о структурі та механізмах її діяльності, в напрямку очікує мого та реального. Ці дії включають порівняння даних, „перевірка” теорії практикою, законодавство, процедури, норми.
Оцінювання організації та її підсистемздійснюється під кутом зору:
її здібності щодо реалізації своїх цілей,
досягнення намічених результатів та виявлення і оцінка ризику для неї;
розміру видатків та витрат на функціонування організації та її підсистем;
її впливу на клієнта, персонал та весь образ організації.
Ризики утрат та шансів слід завжди розглядати с урахуванням фактору часу.
Дата добавления: 2016-02-27; просмотров: 863;