Невідкладна медична допомога на догоспітальному етапі в разі нападу бронхіальної астми

НАПАД БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ

Клініка. Нападу астми передує період передвісників (зниження апетиту, погіршення сну, неспокій, підвищена дратівливість, чхання, блювання, свербіж шкіри), більш характерний для дітей раннього віку.

Напади астми частіше починаються вночі або ввечері. Хворі збуджені, метушаться. З'являється частий, сухий нападоподібний кашель. Мокротиння в'язке, погано відходить. Діти старшого віку займають положення ортопное: сидячи з опущеними ногами, руками впираються в ліжко. У молодшому віці — діти в положенні лежачи, проявляють виражену тривогу, повертають голову з боку в бік (немовби прохають про допомогу), зі страдницьким виразом обличчя.

Під час огляду спостерігають шумне дихання, експіраторна задишка з довгим свистячим видихом, блідість шкіри з синюшним відтінком, напруження шийних м'язів і вен, переляк в очах. Хрипи чути на відстані, грудна клітка здута, її розміри збільшені в передньозадньому напрямку. Тяжкість нападу астми зумовлює порушення загального стану дитини.

Легкий напад астми супроводжується незначним утрудненням дихання. При цьому допоміжна мускулатура в процесі дихання участі не бере, загальний стан не порушується.

Середньої тяжкості напад спричинює зміну поведінки дитини, відчуття страху, нестачу повітря, утруднений видих. Дитина займає вимушене положення, дихання утруднене зі свистячим видохом. Грудна клітка здута, в процесі дихання бере участь допоміжна мускулатура. При перкусії прослуховується коробковий звук, при аускультації — на фоні подовженого видиху різноманітні сухі та дрібноміхурцеві вологі хрипи. Спостерігають зміни в серцево-судинній системі: тахікардія, ослаблення тонів, підвищення артеріального тиску.

У разі тяжкого нападу бронхіальної астми в дитини виникає поверхневе дихання з різко утрудненим видихом, що супроводжується гучним, свистячим звуком, який чути на відстані. Дитина займає вимушене положення, часто покривається холодним потом. В процесі дихання бере участь допоміжна мускулатура, наростає ціаноз, акроціаноз. Виражені зміни в серцево-судинній системі. Тяжкий напад переходить в астматичний статус.

Невідкладна медична допомога на догоспітальному етапі в разі нападу бронхіальної астми

1. Дитину заспокоїти.

2. Забезпечити доступ свіжого повітря.

3. Звільнити грудну клітку дитини від стискаючого одягу.

4. Оксигенотерапія чистим зволоженим киснем через маску.

5. Інгаляція дозованих аерозолів β₂-антагоністів короткої дії (сальбутамол, вентолін, беротек, фенотерол, бриканіл, кленбутерол): 1—2 дози через кожні 20 хв протягом 1 год.

6. Інгаляція дозованого аерозолю атровент: 1—2 дози 3 рази на добу.

7. Еуфілін усередину в разовій дозі 3—5 мг на 1 кг маси тіла або внутрішньовенне струминне 2,4 % розчин еуфіліну З—5мгна1 кг маси тіла (0,15—0,2млна 1 кг маси тіла) на ізотонічному розчині натрію хлориду (15—20 мл).

8. За відсутності ефекту — госпіталізація.