КДТ передбачає певну послідовність кроків. На­звемо їх.

Мотивація діяльності— організаційний момент за­няття (для старших дітей може бути всередині заняття). На цьому етапі створюється умови для виникнення в ді­тей внутрішньої потреби включення в навчальну діяль­ність ("хочу"), виділяється змістова область ("можу"): добре побажання, моральна підтримка, девіз, загадка, бесіда, повідомлення тощо.

Перша частина заняття — комунікативна діяльність. Етап спілкування.Актуалізація знань і фіксація утруд­нень у діяльності. Цей етап передбачає підготовку мис­лення дітей до навчальної діяльності: актуалізацію знань, умінь, навичок, достатніх для виконання завдань; вправ­ляння у відповідних розумових операціях.

Рекомендації щодо проведення: колективний полі­лог, комунікативна взаємодія, бесіда, введення емоцій­ного компонента: "яскрава пляма", похвала тощо. Пос­тановка мети й формулювання (або уточнення) теми заняття.

Друга частина заняття — етап пізнавальної діяль­ності. Постановка завдання. Побудова проекту подолання труднощів ("відкриття" дітьми нового знання). Плануються завдання на збагачення, актуалізацію та активізацію від­повідної лексики, вводяться нові слова, терміни, поняття.

Рекомендації щодо проведення: спонукання дітей до пізнавальної активності, використання матеріальних і матеріалізованих моделей.

Третя частина заняття – етап перетворювальної діяльності. Первинне закріплення набутих знань у зов­нішньому мовленні. Дітям пропонують у формі комуні­кативної взаємодії розв'язувати типові завдання Із за­стосуванням нового способу розумових дій із проказуванням алгоритму в зовнішньому мовленні.

Рекомендації щодо проведення: комунікативна взає­модія з опорою на вербальну й знакову фіксацію, побу­дова "мовленнєвих ланцюжків", змагання, ігрові ситуації тощо.

Четверта частина заняття — етап оцінно-контроль­ної діяльності. Самостійна робота за зразком (етало­ном). На цьому етапі переважає індивідуальна форма взаємодії: старші дошкільнята самостійно виконують зав­дання з використанням нового способу дій, здійснюють самоперевірку, покроково порівнюючи зроблене зі зраз­ком, самі оцінюють свою роботу.

Емоційна спрямованість етапу полягає в організації ситуації успіху, що заохочує дітей до подальшої навчаль­ної діяльності. По завершенні фіксується відповідність результатів діяльності поставленій меті й окреслюється мета наступної діяльності.

Не варто перевантажувати заняття різними формами роботи, оскільки це так само, як і одноманітні завдання, призводить до швидкої втоми дітей. Наголошуємо: вве­дення на занятті творчих завдань потребує від вихо­вателя ретельної підготовки, точного дозування матеріалу, чіткої організації, розробки прийомів сти­мулювання мовленнєвої активності як молодших, так і старших дошкільнят.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ЗАНЯТТЯ