Пропускна здатність багатосмугової проїзної частини

Пропускна здатність автомобільних доріг з багатосмуговою проїзною частиною повинна визначатися простим сумуванням пропускних здатностей смуг:

, (11.19)

де b_i - узагальнений коефіцієнт зниження пропускної здатності для відповідної смуги;

P_i - пропускна здатність окремої смуги руху.

Однак кожна із смуг, що входять до складу проїзної частини, як правило, має різну пропускну здатність. Вона залежить як від умов руху, так і від складу транспортного потоку. Наприклад, для різних транспортних засобів на одній смузі руху значення пропускної здатності може бути різним (див. табл. 11.1) [5].

Таблиця 11.1 - Значення пропускної здатності залежно від складу транспортного потоку.

На перегоні міських вулиць і доріг ефективність використання проїзної частини залежить від організації дорожнього руху. У випадку відсутності стоянки або автомобілів, що зупинились, найбільш завантаженою є перша (від тротуару) смуга. Але оскільки в центральній частині міста спеціальні смуги для стоянок автомобілів не відводяться, то на крайній правій смузі завжди знаходиться кілька автомобілів - порушників, які зупинились. Це приводить до зміщення транспортного потоку в убік осі вулиці і надмірному завантаженню проїзної частини (див. діаграму рис. 11.2).

Рис. 11.2 - Діаграма завантаження проїзної частини в «годину пік» у випадку, коли на крайній правій смузі:

а, в, д – стоянка дозволена; б, г, е – стоянка заборонена

На перехрещеннях міських доріг в одному рівні спостерігається багатозначне зниження пропускної здатності на поворотних смугах. Тому в районі перехрестя необхідні додаткові смуги рухи. Оптимальними можуть бути три смуги (по одній для кожного напрямку). Але ефективність розширення проїзної частини не завжди виправдана і, оскільки вона визначається інтенсивністю руху на поперечних напрямках.

У кінцевому підсумку, пропускна здатність вулиці визначається пропускною здатністю перехрещення. І якщо дані обстежень чи розрахунків доводять необхідність більшої кількості смуг, то проїзна частина може бути поділена на дві: основну і додаткову (для громадського транспорту і місцевого руху)[4]. При цьому перехрещення міських вулиць і доріг треба виконувати в різних рівнях.