ТЕМА 6. ДІТИ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Термін "розумово відсталі" в дефектології визначає стійко виражене зниження пізнавальної діяльності дитини, яке виникло на основі органічного ураження ЦНС. Етіологія патологічного розвитку може бути різноманітною. Найбільшу групу серед розумово відсталих дітей складають діти, розумова відсталість яких є провідним синдромом олігофренії, тобто діти-олігофрени.

Олігофренія (від гр. olygos – малий, phren – розум) – це форма психічної недорозвиненості, яка виражається у стійкому зниженні пізнавальної діяльності у дітей внаслідок фізичного ураження кори головного мозку, що виникла як наслідок ураження ЦНС у переднатальний (внутрішньоутробний), натальний (під час пологів) або постнатальний (на ранніх етапах прижиттєвого розвитку, до трьох років) періоди.

Ознаками олігофренії є:

1) стійкість;

2) необоротність;

3) органічне походження дефекту;

4) непрогредієнтність (не носить прогресуючого характеру).

Причинами виникнення олігофренії більш ніж у половині випадків є генетичні аномалії (хвороба Дауна, аномалії статевих хромосом і т.д.); близько 10% випадків недорозвитку пов’язані з порушенням активності ферментів, що потягли зміни обміну амінокислот, металів, солей, жирів та вуглеводів, білкового обміну в організмі (фенілкетонурія). Поза цим олігофренія виникає при порушеннях розвитку плоду внаслідок ураження головного мозку в результаті інфекційних захворювань вагітної на грип, краснуху, токсоплазмоз; алкоголізм батьків; пологові травми, гіпоксія, асфіксія; несумісність крові матері і плода (резус-фактор) та ін.

На перших етапах прижиттєвого розвитку олігофренія виникає внаслідок запальних захворювань головного мозку (менінгіт, менінгоенцефаліт), травми.

Олігофренія проявляється в тотальному нервово психічному недорозвитку, який зачіпає не тільки інтелект дитини, а й усі інші функції та психічні процеси. При олігофренії кора великих півкуль мозку вражається дифузно, тобто поширюється на всю кору, іноді поєднується з локальними пошкодженнями. Це зумовлює порушення в розвиткові пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери дітей-олігофренів. Загальною ознакою для всіх таких дітей є переважання недорозвинення складних форм вищої нервової діяльності (мислення – абстрагування, узагальнення).

Недорозвиненість пізнавальної діяльності дітей-олігофренів може поєднуватись із порушенням працездатності, цілеспрямованості діяльності, своєрідністю поведінки: деякі діти збудливі, імпульсивні, інші – загальмовані, інертні, в’ялі.

У всіх дітей-олігофренів недорозвинені емоційно-вольова сфера, якості особистості. Частіше ці недоліки є вторинними відхиленнями в розвитку. Інтелектуальна недорозвиненість ускладнюється психопатичними виявами в поведінці: нестриманістю, грубістю, невмінням контролювати свої дії.