Сутність класифікація та характер порушень психофізичного розвитку
При масовому відборі в перші класи школи слід звертати увагу на норми розвитку основних психічних процесів та моторики, а також на особистісні та емоційні особливості дитини. Тому вчителю масової школи необхідні знання про особливості дітей з відхиленнями в розвитку.
Аномальними (від гр. anomalos – неправильний) називають дітей, у яких фізичні або психічні відхилення призводять до порушення загального розвитку. Поняття "аномальні діти" передбачає наявність серйозних відхилень у розвитку, які виникли від впливом хвороби та зумовлюють необхідність створення спеціальних умов для навчання і виховання.
Зауважимо, що не кожна дитина з проблемами здоров'я чи порушеннями фізичного і (або) психічного розвитку вважається аномальною, а лише та, вади якої відображаються на усьому розвитку дитини (складна структура аномального розвитку за Л. C. Виготським) і перешкоджають засвоєнню культурного досвіду (і традиційної освіти водночас) у звичайних умовах життя й виховання. Саме гому для цієї категорії дітей створені заклади системи корекційної освіти.
Найбільш поширеними синонімами до терміну «аномальні діти» на часі є такі: діти з вадами (порушеннями) психофізичного розвитку; діти, що потребують корекції психофізичного розвитку; діти з особливими освітніми потребами; діти з обмеженими можливостями життєдіяльності, неповносправні діги. У освітній галузі України найбільш прийнятними є два перших терміни.
В основі аномального розвитку завжди лежать органічні чи функціональні порушення нервової системи або периферичні порушення певного аналізатора. Відхилення від нормального розвитку в ряді випадків можуть бути викликані і суто зовнішніми середовищними причинами, не пов’язаними з порушеннями аналізаторів або ЦНС. Зокрема, несприятливі умови сімейного виховання дошкільника можуть призвести до "педагогічної занедбаності".
Дітей з вадами психофізичного розвитку поділяють на декілька категорій. У науковій літературі існують різні класифікації, наприклад, залежно від галузі застосування чи мети поділу. Найбільш поширеною у корекційній освіті є класифікація дитячих аномалій за видом порушення, оскільки саме з урахуванням цього визначаються зміст і методи роботи з дитиною, добирається заклад для неї та форма організації навчання і виховання. Відповідно виділяють наступні категорії порушень психофізичного розвитку у дітей.
· з вираженими та сталими порушеннями слухової функції (глухі, приглухуваті, пізнооглухлі); ці порушення вивчає сурдопедагогіка;
· з глибокими порушеннями зору (сліпі, слабозорі); ці порушення вивчає тифлопедагогіка;
· зі стійкими порушеннями інтелектуального розвитку на основі органічного ураження ЦНС (розумово відсталі); ці порушення вивчає олігофренопедагогіка;
· з важкими мовними вадами (діти-логопати); ці порушення вивчає логопедія;
· порушення опорно-рухового апарату (діти з вадами опорно-рухового апарату);
· затримка психічного розвитку (діти із ЗПР);
· стійкі порушення інтелектуального розвитку на основі органічного ураження центральної нервової системи (розумово відсталі діти);
· емоційно-вольові розлади (діти з вадами емоційно-вольової сфери), які характеризуються психопатичними формами поведінки, реактивними станами і конфліктними переживаннями тощо.
Дата добавления: 2016-02-20; просмотров: 916;