Строк і дата доставки

Під строком поставки товару розуміють момент, коли продавець зобов’язаний передати товар у власність покупця або його представника. Строк поставки може бути вказаний таким чином:

· календарний день (наприклад, до 30 квітня ....р.);

· період (протягом місяця, не пізніше ІІІ кварталу постачання щомісячно);

· застосовуючи терміни:

а) «негайна» поставка – строк, необхідний для оформлення митних формальностей та транспортування товару (зазвичай протягом не більше двох тижнів);

б) «якомога швидше» – продавець зобов’язаний вжити всіх засобів для постачання товару у найшвидший строк;

в) «без затримки» – шляхом вказівки кількості днів, тижнів, місяців з момент виконання обов’язків однією зі сторін, передбачених контрактом;

г) «у міру готовності», «за відкриттям навігації», «за накопиченням партії не менш ... тонн».

У зовнішньоторговельних контрактах купівлі-продажу товарів, як правило, обумовлюється право продавця на дострокову поставку.

Дата поставки – це дата передачі товару в розпорядження покупця, її визначають різними способами в залежності від базисних умов поставки.

Ціна та загальна сума контракту

При встановленні ціни у контракті вказують:

· одиницю виміру ціни, за якою встановлюється ціна (ваги, довжини, площі, об'єму, поштучно і т.д.);

· загальну суму контракту;

· валюту ціни;

· спосіб фіксації ціни (ціна в контракті може бути зафіксована в момент його підписання, на протязі терміну його дії чи до моменту його виконання. В залежності від способів фіксації розрізняють такі види цін: 1) тверда, 2) гнучка, 3) рухлива, 4) з наступною фіксацією. Тверді ціни встановлюються в момент підписання контракту, звичайно з обмовкою «ціна тверда, змінам не підлягає»;

· базис ціни, який встановлює, чи входить в ціну товарів транспортні, страхові й інші витрати по доставці товару. Базис ціни звичайно визначається шляхом використання одного із комерційних термінів (FAS, FOB, DAT та ін.) з вказівкою пункту здачі товару.

Умови платежу

Передбачають встановлення в контракті купівлі-продажу:

· валюти платежу (може бути валюта країни-експортера, країни-імпортера чи третьої країни, якщо не співпадає з валютою ціни товару, то в контракті необхідно вказати курс, за яким валюта ціни буде перерахована у валюту платежу);

· термінів платежу (встановлюють сторони договору, тобто в контракті вказується конкретна дата, якщо такі не вказано, то покупець повинен заплатити, коли продавець передає йому чи сам товар чи товаросупроводжувальні документи);

· способів платежу (існує декілька способів платежу: готівкою, з авансом і в кредит);

· форми розрахунків (основними формами розрахунків є інкасова, акредитивна, банківський переказ, відкритий рахунок. Переважна частина розрахунків здійснюється в інкасовій й акредитивній формах розрахунків).