Умови постачань у міжнародній торгівлі

Для запобігання протиріч між торговельними партнерами Міжнародна торговельна палата в 1936 році розробила і випустила збірники тлумачень торговельних термінів, які найбільш частіше зустрічаються – «ІНКОТЕРМС». Правила тлумачення міжнародних комерційних термінів (Інкотермс) регулюють питання, пов’язані з доставкою товарів від продавця до покупця, а також про відповідальність за експортне та імпортне очищення товарів. Подальші зміни та доповнення відображались у редакціях Правил 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000, 2010 рр.

Застосування базисних умов постачань істотно раціоналізує механізм дії контракту на основі спрощення в складанні й узгодженні його позицій і статей, наданні допомоги контрагентам у пошуку рівноправних способів вирішення виникаючих розбіжностей, що влаштовують обидві сторони.

Базисними умовами поставок у зовнішньоторговельному контракті називають сукупність основних обов’язків контрагентів щодо транспортування і страхування на шляху їх руху від експортера до імпортера.

Інкотермс –це міжнародний правовий документ, в якому наведено перелік міжнародних комерційних термінів, визначено обов’язки продавця і покупця з доставки товару та зафіксовано момент переходу ризику випадкової втрати або пошкодження товару з продавця на покупця. Умови «Інкотермс» визначають, яким чином продавець і покупець розподіляють між собою відповідальність, витрати і ризики при здійсненні контракту. При встановленні базисних умов поставки визначається, хто несе витрати, зв'язані з транспортуванням товару від експортера до імпортера. Умови Інкотермс є стандартизованими.

«Incoterms − 2010» − це остання редакція міжнародних стандартних правил з тлумачення торгових умов, які частіше використовуються в галузі зовнішньої торгівлі та регламентують момент передачі права власності на товар і всіх пов'язаних із цим ризиків.

Сфера дії Инкотермс розповсюджується на права та обов'язки сторін за договором купівлі-продажу в частині поставки товарів.

Кожен термін являє собою абревіатуру із трьох літер.

«IНКОТЕРМС – 2010» відбиває в собі торгову практику останнього десятиліття і містить ряд нововведень.

Структура«IНКОТЕРМС – 2010»:

· група Е – обов’язки продавця мінімальні і обмежуються поставкою товару у розпорядження покупця;

· група F – обов’язки продавця обмежуються відправкою товару, основне перевезення ним не оплачено;

· група С – продавець організовує і оплачує перевезення без прийняття на себе пов’язаних із цим ризиків;

· група D – витрати і ризики продавця максимальні.

Особливості «IНКОТЕРМС – 2010»:

Ø загальна кількість термінів скорочена з 13 до 11, при цьому 2 з них абсолютно нові − DAT (постачання на терміналі) і DAP (постачання в пункті);

Ø нова структура включає 2 групи термінів:

ü терміни, які використовуються при перевезенні будь-якими видами транспорту;

ü терміни, які використовуються при морському і внутрішньому водному перевезенні (у Incoterms − 2000 були 4 групи);

Ø максимально можливо освітлені питання безпеки вантажів з урахуванням відмінності правових систем;

Ø введення до кожного терміну нових правил дозволяє точно вибрати коректний термін для торгового контракту;

Ø терміни, були адаптовані для використання у внутрішніх контрактах;

Ø враховані вимоги сучасного контейнерного транспорту.

Умови поставки DAF (Доставка товарів до кордону), DES (Постачання з борту судна), DDU (Доставка без оплати мит) і DEQ (поставка з причалу) виключені.

Через зростаючу кількості прямих продажів і контейнеризації замість цих термінів введені два нових визначення Інсотермс.

В «IНКОТЕРМС – 2010»умови поставки розділені на дві категорії.

«Франко-завод» означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли надав товар у розпорядження покупця на заводі, фабриці, складі і т. ін., без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Таблиця − Угруповання торговельних термінів

«IНКОТЕРМС – 2010»