Еквівалентність при переданні внутрішньолінгвістичних аспектів значення слова

Особливе місце у відносинах між одиницями ориґіналу й перекладу в п‘ятому типі еквівалентності займає внутрішньолінгвістичне значення слова. Будь-яке слово знаходиться у складних семантичних відношеннях з іншими словами. Ці зв’язки відображені в його семантиці. Так українське слово стіл семантично пов’язане з найменуваннями інших предметів меблів: стілець, крісло і т.і. Інший тип зв’язку виявляється між цим словом та іншими, які можуть сполучуватися з ним у мовленні: дерев’яний, круглий, стояти, накривати тощо. Третій тип семантичного зв’язку виявляє спільні елементи смислу в слові стіл з такими словами як столовий, столоватися, застольний тощо, які об’єднує спільнокорнева морфема. Лінгвістично зумовлений і зв’язок між окремими значеннями багатозначних слів. У російській мові між значеннями совет та доска, українській – рада та дошка навряд чи можна побачити якусь спільність, а в англійській мові співвідносяться як значення одного й того самого слова board.

Характер відтворення внутрішньолінгвістичного значення у перекладі відрізняється від передачі денотативних і конотативних значень. Насамперед у більшості випадків еквівалентність слів ориґіналу й перекладу не залежить від того, чи зберігається внутрішньолінгвістичне значення слів. Це значення, яке є “нав’язаним” слову системою мови, містить інформацію, котра зазвичай не входить у наміри Джерела і на яку комуніканти не звертають уваги, бо вважають її елементом оформлення думки, а не самою думкою. Необхідність відтворити компоненти внутрішньолінгвістичного значення слова у перекладі виникає лише тоді, коли це значення в ориґіналі виступає на перший план, тобто до нього привертається особлива увага. Тим самим її компоненти стають комунікативно значущими, домінантними елементами змісту. У таких випадках передання таких значень є обов’язковою умовою досягнення еквівалентності.

Одним із таких внутрішньолінгвістичних компонентів є відображення у семантиці слова окремих морфем, що його складають. Слово може являти собою складне утворення, побудоване шляхом злиття декількох значущих частин (морфем). Як правило, певне сполучення морфем набуває особливого значення, яке виступає як єдине ціле. Значення слів “пароплав”, “самолёт”, “письменник”, woodman, mashine-gun, aircraft, beatnik і т.і. не зводиться до суми значень його складових. Однак, вони завжди присутні у семантиці й можуть бути висунутими на перший план.

Якщо морфемна структура в ориґіналі складає частину змісту, це необхідно відтворити і у перекладі. Але еквівалентне відтворення цього елементу значення можливе лише якщо будова відповідних слів у МП збігається зі словами МД: He looked surprisingly young to Eric, who had always assumed that the nation’s elders were really old. – Он выглядел очень молодо к большому удивлению Эрика, который всегда считал, что старейшиныстраны и на самом деле были стариками. Досягнення еквівалентності тут забезпечується завдяки тому, що англійське elder і російське “старейшина” мають у своїй структурі рівноцінні кореневі морфеми old (eld) – “стар”.

Коли гра слів, що базується на значеннях морфем, складає головний зміст висловлювання, для досягнення еквівалентності вона відтворюється шляхом гри морфем інших одиниць інших елементів змісту. Таким чином, еквівалентність забезпечується лише у найважливішій частині змісту ориґіналу:

By-and-by, he said: “No sweethearts I b’lieve?” “Sweetmeats did you say, Mr. Barkis?” (Ch. Dickens). Тут запитується, чи нема коханця у служниці Пеготі, але хлопчик сприймає слово sweetheart як sweetmeat – “цукерка”. Спільність цих двох слів можна передати у перекладі лише відмовляючись від використання їх прямих відповідників, тому що в структурі слів “коханий” та “цукерка” немає нічого спільного. При цьому в перекладі можуть співпадати не кореневі, а афіксальні морфеми, наприклад: А нет ли у нее дружочка? – Пирожочка, мистер Баркис?

Аналогічні обмеження існують і при переданні в перекладі зв’язку між окремими значеннями багатозначних слів. Завдання відтворити багатозначність виникає лише тоді, коли вона використовується Джерелом для передання якоїсь додаткової інформації.

Значно меншого ступеня еквівалентності досягається тоді, коли відповідне слово у МП не має необхідної багатозначності. При цьому перекладач мусить відмовитися від відтворення такого компонента, або відтворювати його в семантиці іншого слова: He … said he had come for me, and informed me that he was a page. “Go long”, I said, “you ain’t more than a paragraph” (M. Twain). Українське слово “паж” не має омонімії з назвою якоїсь частини книги. Тому єдиний спосіб передати гру слів ориґіналу полягяє у використанні в перекладі іншого слова, яке можна було б віднести і до хлопчика-пажа, і до частини книги. Ось як вирішив цю проблему перекладач Чуковський: Он сказал, что послан за мной и что он глава пажей. – Какая ты глава, ты одна строчка! – сказал я ему.