Діагностичні можливості ехокардіографії

1) Визначення розмірів, форми, положення клапанів, порожнин серця та магістральних судин.

2) Оцінка властивостей клапанів та характер їх руху.

3) Визначення товщини стінок порожнин серця.

4) Виявлення локальних утворень у порожнинах серця (тромб, пухлина, вегетація).

5) Виявлення здавлення серця екстракардіальними причинами.

6) Визначення скорочувальної здатності шлуночків серця (ΔS, ФВ, Vct, ППВ/ПВ, Азс, Ам, та ін.)

7) Оцінка наповнення шлуночків за фазовим аналізом трансклапанної течії крові (ДЕКГ), та зміною розмірів порожнин в діастолі, характером руху стінок аорти і т.п.

8) Виявлення дефектів, розривів МП та МШ перетинок.

9) Виявлення аномалій хорд та капілярних м’язів.

10) Виявлення рідини в порожнині перикарда та її оцінка (кількість, локалізація, осумкованість).

11) Визначення стану штучних клапанів.

12) Виявлення аневризм аорти та шлуночків, стенозу великих вінцевих артерій.

13) Виявлення ознак легеневої та артеріальної гіпертензії.

14) Виявлення внутрішньо-серцевих шунтів, патології розвитку судин.

15) Визначення швидкості течії крові в порожнинах серця, судинах.

16) Оцінка регіонального кровопостачання міокарду (контрастне ЕхоКГ).

Критерії ЕхоКГ-діагностики різних захворювань

Набуті вади серця

Мітральна недостатність

ЕхоКГ ознаки мітральної недостатності (в М і В режимі) (рис. 104):

– неповне змикання стулок мітрального клапана у систолу (до 13 мм), наявність систолічного «прогинання», «провалу» стулок мітрального клапана донизу;

– різнонаправленність руху потовщених стулок мітрального клапана;

– згладженість зубця А мітрального клапану;

– дилятація лівих відділів серця (збільшення розмірів лівого передсердя від 35 до 72 мм, КДР від 60 до 74 мм);

– збільшення площі мітрального отвору більше 7 см².

Рис.104. Мітральна недостатність:

а – М-режим; б – В-режим.

Мітральний стеноз

ЕхоКГ ознаки мітрального стенозу (в М-режимі) (рис. 105 а):

– однонаправлені рухи стулок мітрального клапана (конкордантність) в діастолу; аномальний рух задньої стінки, яка рухається вперед в діастолу, паралельно передній стулці внаслідок зрощення комісур (патогномонічний показник);

– знищення швидкості раннього діастолічного замикання передньої стулки мітрального клапана (менше 35 мм/сек) («П»-подібний рух стулок мітрального клапана в діастолу);

– зменшення діастолічного розходження стулок мітрального клапану (менше 15 мм);

– зниження загальної екскурсії мітрального клапана до 17 мм (при нормі 24 мм);

– збільшення розміру лівого передсердя, може бути тромб в полості;

– збільшення правого шлуночка;

– аномальний рух міжшлуночкової перетинки внаслідок перевантаження правого шлуночка.

Рис. 105. Мітральний стеноз:

а – М-режим; б – В-режим.

За швидкістю раннього діастолічного замикання визначають ступені стенозу мітрального клапана: незначний – при n = 25-35 мм/сек, помірний – при n = 15-25 мм/сек, виражений – при n < 15 мм/сек.

ЕхоКГ ознаки мітрального стенозу (В-режим) (рис. 105 б):

– потовщення, можливо кальцифікація стулок мітрального клапана;

– недостатнє відкриття передньої стулки мітрального клапана, з куполоподібним вигином за рахунок збільшення градієнта тиску;

– зменшення площі мітрального отвору;

– збільшення лівого передсердя, можливо тромб у його порожнині;

– збільшення правого шлуночка, інколи – правого передсердя;

– парадоксальний рух міжшлуночкової перетинки;

– вибухання праворуч МПП за рахунок легеневої гіпертензії.

Двомірна ехокардіографія (В-режим) дозволяє вимірити площу мітрального отвору, оцінити ступінь фіброзу і кальцинозу мітрального клапана, що являється показником до хірургічного лікування.

В нормі площа мітрального отвору становить 4-6 см². При зменшенні площі до й менше 2,5 см² визначаються гемодинамічні порушення.

При мінімальному стенозі площа отвору складає 2,3-2,9 см², помірної – 1,6-2,3 см², вираженої – менше 1,6 см².

При помірному фіброзі стулки мітрального клапана тонше, при вираженому кальцинозі – потовщені, ущільнені.