При загрозі нападу противника

Заходи для підвищення стійкості, які нерозумно проводити в мирний час, проводять у період безпосередньоїзагрозинападу противника.

Основні заходи, що проводяться при загрозі нападу:

- приведення у готовність системи сповіщення, командних пунктів і всіх захисних споруд;

- проведення заособливим розпорядженням розосереджуваннята евакуації;

- видаються робітникам і службовцям засоби індивідуального захисту;

- будуються швидкозвідні закисні споруди;

- підготовляється об’єкт до швидкої безаварійної зупинки по сигналу "Повітряна тривога";

- проводяться заходи для підвищення стійкості інженерно-технічного комплексу;

- підсилюються деякі будівлі і споруди шляхом обкладання мішками з піском, обваловкою та ін.;

- над цінним і унікальним обладнанням встановлюються підготовлені захисні ковпаки і козирки, зонти, навіси та ін.;

- знижуються запаси паливних матеріалів, вибухонебезпечних і сильнодіючих отруйних речовин (вивозяться в заміські зони);

- проводиться протипожежне пофарбування спалахуючих матеріалів і укриття технологічної документації;

- здійснюється перехід об’єктів на режим роботи військового часу (двозмінну роботу на добу) і випуск запланованої продукції;

- вводиться в дію графік цілодобового чергування керівного складу;

- підсилюється охорона об’єкту, установлюється суворий пропускний режим;

- поводяться заходи по світломаскуванню об’єкту.

На період загрози нападу противника за спеціальним розпорядженням на всіх об’єктах в темну пору доби здійснюється світломаскування по режиму "часткового затемнення", при якому обмежується зовнішнє освітлення до допустимої норми, затемню-ються світлові отвори та ін. за сигналом "Повітряна тривога", здійснюються світломаскування за режимом "повного затемнення".

При цьому живлення електроенергією всіх об'єктів, житлових районів припиняється, за винятком об’єктів на яких не можна припиняти виробничий процес, а також вузлів зв’язку, станцій переливання крові та ін.

Для організованого та своєчасного проведення заходів для підвищення стійкості об’єкту завчасно складають план-графік нарощування заходів по підвищенню стійкості. В плані-графіку вказують перелік заходів і на шкалі часу вказують початок та закінчення виконання кожного заходу. Для керівника об’єкту і штабу ЦО цей документ являється керуючим при рішенні одного із головних завдань ЦО - підвищення стійкості роботи об'єкту у воєнний час.

При раптовому нападу ворога, коли у розпорядженні мало часу, найважливішим являється виконання першочергових заходів, направ-лених, перш за все, на захист робітників, службовців та членів їх сімей, безаварійну зупинку виробництва прийняття термінових заходів, що дозволяють у якійсь мірі зменшити ступень дії вторинних факторів ураження.

В організації виконання заходів у цих умовах найважливі­шу увагу набуває надійність та оперативність управління цивільною обороною об’єкту.

Надійність і оперативність управління досягається створенням на об’єкті стійкої системи управління, високою підготовкою керівного і командного складу ЦО до виконання покладених функційних обов’язків, своєчасним прийняттям вірних рішень і постановкою завдань. Тому забезпечення надійності і оперативності управління являється важливою ланкою в підвищенні стійкості роботи об'єкту в умовах швидко змінюваної обстановки воєнного часу.