Мета та зміст РіІНР

Рятувальні і інші невідкладні роботи (РіІНР) проводяться з метою порятунку людей і надання допомоги ураженим, локалізації і ліквідації аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах, що перешкоджають проведенню рятувальних робіт і створенню умов для подальшого відновлення виробничої діяльності об’єкта.

Рятувальні роботивключають вісім видів робіт:

- розвідка маршрутів висунення і дільниць робіт;

- локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висунення і дільни-цях робіт;

- розшук і порятунок людей з-під завалів, що горять і зруйнова-них будівель;

- подача повітря в завалені захисні споруди;

- розкриття завалених захисних споруд;

- надання першою медичної допомоги ураженим і евакуація їх в лікувальні установи;

- виведення (вивіз) населення з небезпечних місць в безпечні райони;

- санітарна обробка людей і знезараження одягу, засобів захисту, техніки, будівель, місцевості, продовольства і води.

Невідкладні роботинеобхідні для успішного проведення рятувальних робіт. Невідкладні роботи включають шість видів робіт:

- улаштування проїздів (проходів) в завалах і зонах ураження;

- локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах (КЕТМ);

- зміцнення або обрушення конструкцій будівель і споруд, перешкоджаючих проведенню рятувальних робіт;

- ремонт і відновлення ліній зв’язку;

- ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд;

- виявлення, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів.

Види, послідовність і способи РіІНР визначаються в залежності від обстановки, що склалася в осередку ураження (характеру руйнувань будівель і споруд, пожеж, аварій на КЕТМ, радіоактивного і хімічного заражень, умов погоди, часу року і доби), а також наявності сил і засобів для ведення робіт.

Основні способи ведення розвідки - безпосередній візуальний огляд місцевості і застосування засобів інструментальної розвідки для виявлення обстановки в районі робіт.

Розшук постраждалих ведеться шляхом суцільного обстеження території будівель і споруд за допомогою службових собак і спеціальних приладів.

Витягання постраждалих з-під завалів здійснюється шляхом розбирання завалу зверху або спорудження галереї в завалі.

Порятунок людей із зруйнованих будівель, що горять прово-диться через віконні отвори і балкони за допомогою приставних або висувних сходів, автовишек, шляхом пристрою трапів і іншими прийомами.

Повітря в завалені захисні споруди подається при виході з ладу системи повітропостачання шляхом розчищання повітря постачальних пристроїв і повітрязаборних каналів, при відчинені дверей сховища або пробиттям отвору в перекритті (стіні) сховища і нагнітання повітря компресором або переносним вентилятором. Повітря в завалені захисні споруди подається в перші 3-4 години.

Розкриття завалених захисних споруд здійснюється наступни-ми способами:

- відривання оголовку аварійного виходу;

- відривання заваленого входу з подальшим відкриванням дверей або вирізуванням в них отворів;

- пробиття отвору в стіні притулку з сусіднього приміщення;

- пробиття отвору в перекритті сховища;

- улаштування підземної галереї з подальшим пробиттям отвору в стіні або підлозі сховища.

Надання першою медичної допомоги ураженим полягає в зупинці кровотечі, введенні знеболюючих засобів, накладенні пов’язок, шин і здійснюється в перші 12-14 годин.

Санітарна обробка людей поділяється на часткову і повну.

Часткова обробка проводиться самостійно в осередках уражен-ня або після виходу з них, а при зараженні СДОР і ОР - негайно. Вона полягає в обробці відкритих дільниць тіла, одягу, взуття, засобів індивідуального захисту водою або рідиною з індивідуального протихімічного пакету і направлена на видалення радіоактивних речовин (РР), нейтралізацію сильнодіючих отруйних і отруйливих речовин (СДОР, ОР) і знищення біологічних засобів (БЗ).

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні всього тіла гарячою водою з милом. Вона проводиться в стаціонарних умовах і на спеціально розгорнених пунктах санітарної обробки. Одночасно з повною санітарною обробкою проводиться знезараження одягу, взуття і засобів індивідуального захисту.

Знезараження будівель, обладнання, техніки, транспорту полягає в дезактивації, дегазації і дезинфекціях заражених поверхонь відповідним розчином.

Окремі дільниці місцевості можуть знезаражуватися шляхом зрізання і видалення зараженого шару грунту або снігу. Дороги з твердим покриттям знезаражуються водою при радіоактивному зараженні, дегазуючими речовинами і дегазуючими розчинами при хімічному і біологічному зараженні.

Дезактивація води проводиться фільтруванням, перегонкою, іонообмінними смолами і відстоюванням.

Продовольство і харчова сировина дезактивують шляхом обробки або заміни зараженої тари, а при відсутності тари - шляхом зняття зараженого шару. Продукти харчування, заражені СДОР і ОР, а також заражена готова їжа знищуються.

Основні види рятувальних робіт повинні бути завершені до закінчення першої доби.

Пристрій проїздів (проходів) здійснюється розчищанням проїжджої частини від уламків будівель, якщо висота завалу не перевищує 1 м. При суцільних завалах більше за 1 м проїзд проклада-ється по завалу шляхом видалення уламків, які мають великі розміри, засипки грунтом і розрівняння поверхні завалу.

Аварії на КЕТМ локалізуються шляхом відключення пошкод-жених дільниць, з’єднанням розірваних трубопроводів гнучкими вставками, накладення хомутів на тріщини труб, заміни пошкоджених дільниць трубопроводів і кабельних ліній, пристрою тимчасових ліній електропостачання, зв’язку і обвідних ліній водо- і газопостачання.

Обрушення конструкцій будівель і споруд, загрозливих обвалом і перешкоджаючих веденню рятувальних робіт, проводиться за допомогою трактора (лебідки) з тросом, руйнуванням спеціальними механізмами або підривом.

У тих випадках, коли обрушення конструкцій може привести до ураження людей, пошкодженню захисних споруд, будівель, облад-нання, що знаходяться рядом, проводиться їх зміцнення установкою підпор, розтяжок і підкосів.

У кожному конкретному випадку повинні вибиратися такі прийоми і способи робіт, які забезпечували б виконання поставленої задачі в найкоротші терміни з мінімальною витратою сил і засобів.

Сили, які притягуються для проведення РіІНР

Для проведення РіІНР притягуються сили Міністерства з Надзвичайних ситуацій (МНС), організації міністерств і відомств (санепідемстанції, станції переливання крові, банно-пральні комбі-нати, пересувні механізовані колони), підрозділи аварійно-ряту-вальних служб України і невоєнізовані формування ЦО загального призначення (зведена рятувальна команда).

До складу сил МНС входять військові з’єднання і частини ЦО (бригади, полки і окремі батальйони) і спеціалізовані формування, що складаються з професійних рятівників і медичних працівників.

Невоєнізовані формування ЦО загального призначення мають в своєму складі рятувальні і медичні підрозділи, групи механізації робіт і спроможні провести РІІНР самостійно. Однак, в залежності від задач, що виконуються і обстановки, що склалася вони можуть посилю-ватися формуваннями служб (протипожежними, аварійно-технічними, механізації та знезараження та ін.).