Проведення рятувальних робіт при ліквідації аварій на АЕС, в зонах радіоактивного зараження

Ліквідація наслідків радіоактивного зараження при аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин, або на інших підприємствах, які використовують радіоактивні речовини, повинна починатися після проведення детальної радіаційної розвідки з метою визначення рівня радіації на території АЕС і шляхах підходу та евакуації.

Розвідку шляхів підходу до АЕС проводять з метою евакуації обслуговуючого персоналу чергової зміни і забезпечення роботи по розшукуванню, збиранню і завантаженню в металеві контейнери небезпечні осколки радіоактивних речовин.

Розвідку проводять спеціально підготовленими ланками на розвідувальних машинах, які мають надійний протирадіаційний захист (танки, бронетранспортери).

Для розшуку небезпечних в радіаційному відношенні осколків, які є джерелом випромінювання, і їх наступного збирання, прилади радіаційної розвідки обладнують коліматорними пристроями. На території АЕС, де рівень радіації може бути дуже високим, розвідку проводять з використанням розвідувальних роботів, які обладнані, крім штатних приладів радіаційної розвідки, ще й гама-визорами. Знайдені розвідкою великі осколки джерел іонізуючого випромі-нювання з допомогою інженерних машин вантажать в металеві контейнери і вивозять в місця захоронення.

Якщо використання важкої техніки неможливе, то можуть використовуватись для збору небезпечних джерел іонізуючого випромінювання легкі мобільні роботи (моботи).

Для очистки від радіоактивних джерел покрівель будинків нарівні з моботами використовують гідромонітори.

Дезактивація території АЕС в місцях з високим рівнем радіації проводиться шляхом збору зараженого грунту важкими гусеничними радіокерованими роботами (бульдозерами) з наступним вантаженням його в металеві контейнери з допомогою інженерних машин і екскаваторів, які мають надійний протирадіаційний захист.

На менш заражених територіях шар грунту знімають з використанням бульдозерів, грейдерів і навісного бульдозерного обладнання, а при низьких рівнях радіації - вручну лопатами. З метою підвищення коефіцієнта дезактивації територію, на якій було знято верхній шар зараженого грунту, перекривають бетонними плитами, а місця між плитами замуровують бетонним розчином, або повністю бетонують чи асфальтують.

Для боротьби з вторинним зараженням, яке може бути викликане переносом радіоактивного порошку вітром, в районі розташування АЕС і прилягаючих до неї територіях, проводять заходи по прибиранню пороху різними методами. Для цього місцевість поливають плівкоутворюючими і закріплюючими розчинами, такими як латекс, спиртово-сульфітна барда, нафтовими шлами та ін.

Розчини наносять з допомогою вертольотів із спеціальними виливними (розпиляючими) пристроями і машин АРС.

Проїжджу частину доріг в зоні радіоактивного зараження підтримують у вологому стані, поливаючи водою з поливальних мамин або АРС. Узбіччя доріг поливають нафтовими шламами.

Дезактивація внутрішніх поверхонь будівель виробничої зони, машин і обладнання проводять шляхом розпилення на них плівкоутворюючих розчинів з наступним зняттям їх разом з радіоактивними частинками, а також відсмоктуванням радіоактив-ного пороху потужними насосами. Дезактивація поштукатурених і пофарбованих поверхонь методом покриття їх плівкоутворюючими розчинами не проводиться, бо плівка з цих поверхонь знімається погано.

Дезактивацію з допомогою розчину на основі порошку СФ-2У з одно­часним протиранням щітками проводять при відсутності засобів безводної обробки.

Перераховані засоби можуть повторюватися декілька раз для досягнення необхідного коефіцієнту дезактивації.

З метою зменшення зовнішнього гамма-фону вікна службових приміщень з зовнішнього боку перекриваються свинцевим екраном.

Для дезактивації зовнішніх поверхонь будівель і споруд можуть використовуватись такі заходи, як і для дезактивації внутрішніх поверхонь. Крім того, дезактивація має проводитись струменем води із пожежних машин з протиранням щітками або піскоструменевою обробкою штукатурки. М’яка покрівля будівель підлягає заміні. З метою зменшення порохопереносу зовнішні і внутрішні поверхні будівель післяїх дезактивації фарбують олійними, емалевими або водоемульсійними фарбами. Дезактивацію автомобільної та інженер-ної техніки проводять на пунктах спеціальної обробки, які розгортаються близько АЕС, а також і за межами зони радіоактивного зараження. Для дезактивації техніки використовують пожежні маши-ни і водопомпи. Можуть також використовуватись мийні машини, які працюють з підігрівом води.

З тих випадках, коли автомобільна та інженерна техніка після багаторазової дезактивації залишається зараженою більше норми, і виводять на площадку відстою, а після зниження ступеня зараженості за рахунок природної дезактивації, направляють для вторинної дезактивації.

При дезактивації населених пунктів зовнішні поверхні житлових і гос­подарських будівель обробляють водою або дезактивуючим розчином за допомогою пожежних машин, мотопомп і інших засобів.

Крони дерев, які ростуть близько від будинків і в садках, дезактивують водою із брандспойтів. Заражений грунт з трав’яним покровом у внутрішніх дворах, на узбіччях вулиць (доріг) і на майданах знімають на глибину не менше 5см, вивозять і викидають у відведеному місці. При необхідності насипають новий грунт або дезактивовані ділянки асфальтують.

Дезактивація оброблюваних земель (городів, полів) проводиться оранням з відволом або перекопуванням лопатою з перевертанням пласта на глибину 20-30 см. Більш якісної дезактивації поля і городу при оранні і перекопуванні досягають перемішуванням землі з глиною, яка діє як адсорбент і комплексоутворювач, що зв’язує радіонукліди або переводить їх в нерозчинні сполуки.

Криниці шахтового типу в населених пунктах після аналізу зараженої води з брандспойта з наступним багаторазовим відкачуван-ням води з криниці разом з верхнім шаром мулу.

Заражені відкриті водойоми обробляють адсорбуючими і комплексоутворюючими глинами. Наприклад, глауконітами, шляхом диспергування їх з повітря літаком (вертольотом) або розкиданням з плотів та човнів.

Для очистки стоків водойм, річок, струмків будують греблі фільтруючого типу, в яких фільтр-адсорбуючий наповнювач.

Для безпеки особового складу формувань, які ліквідують наслідки радіоактивного зараження при аварії на АЕС, роботи ведуться позмінне, вахтовим методом. Тривалість кожної зміни і вахти визначається з врахуванням допустимого радіоактивного опромінення особового складу.

При виконанні робіт в зонах радіоактивного зараження для захисту особового складу використовується техніка, респіратори, спеціальні окуляри, захисні рукавиці. Контроль опромінювання особового складу формувань проводять індивідуальним і груповим способом. При роботі в умовах сильного радіоактивного зараження і запорошення доцільно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри.

Санітарна обробка змін формування проводиться в повному обсязі на спеціальних пунктах.

Проведення евакуації:

1) Евакуація здійснюється на території, яка забруднена радіо-активними речовинами.

2) Евакуація не передбачається пішим порядком.

3) Подача транспорту здійснюється безпосередньо до житлових будинків, під’їздів і захисних споруд.

4) В першу чергу вивозяться вагітні жінки, жінки з малими дітьми, люди похилого віку.

5) Планується виїзд населення на особистому транспорті.

6) Транспорт за межу зони не виходить, евакуйовані після обслідувань "чистим" транспортом розвозяться у райони (пункти) розселення.