Складання і перевірка шкал бонітуванню грунтів

Основною вимогою оцінки земель, в тому числі і бонітування грунтів, є вибір таких числових величин для характеристики різних агровиробничих груп, які були б однаковими для них, незалежно від їх територіального розташування. Спираючись на наукові прийоми індукції, дедукції, аналогії і абстрактно-логічного методу дослід­ження явищ, на основі даних про величину природних признаків, влас­тивостей признаків, властивостей грунтів і одержаної на них уро­жайності культур по агрогрупах грунтів, допускається їх поширення на всю .сукупність господарств, які входять до земельнооціночного району. Звідси витікає, що при бонітування грунтів одиничні, окре­мі дані про властивості, признаки грунтів і урожайності на них культур характеризують продуктивність однакових агрогоуп грунтів всієї сукупності господарств земельнооціночного району.

Виходячи з цього, така загальна система цифрових даних, що відповідають певним значенням вимірюваних величин природних влас­тивостей і признаків грунтів при бонітуванні грунтів виражається у виді шкали.і яка представляє собою систему чисел, які відповідають певним значенням вимірюваних величин природних показників на різних агрогрупах грунтів.

Одержані дані по окремих признаках природних властивостей грун­тів використовуються для складання попередніх шкал бонітування, грунтів у балах. Обчислення балів бонітування грунтів /Б_і/ прово­диться за формулою:

[ 9 ]

де У_і - значення признаку грунту, для якого визначається бал бонітету; У_е - значення признаку грунту, прийнятого за 100 балів.

Обчислення балів бонітету можна провести за принципом замкну­тої або розімкнутої шкали. Якщо за 100 балів при бонітуванні прийнято значення признаку найбільш родючого грунту за природними властивостями, то в результаті обчислень одержують замкнуту шкалу бонітування грунтів. При розімкнутій шкалі за 100 балів приймають значення признаку найбільш поширеного грунту, який займає найбіль­шу питому вагу у структурі ґрунтового покриву земельнооціночного району.

При визначенні загального балу бонітету грунту враховується дольовий вплив окремих признаків на урожай культури, який для різних природно-економічних провінцій України встановлений експе­риментальним методом /табл.6/, виходячи із коефіцієнта детерміна­ції, розрахованого за формулою:

К_ДІj = r²_іj [10 ]

де К_{ДІj -} коефіцієнт детермінації; r²_іj - коефіцієнт кореляції між урожайністю j-тої культури і окремим i -тим показником властивостей грунтів у балах

Для розрахунку коефіцієнта кореляції використовують матеріали попередніх турів земельнооціночних робіт, які містять дані про урожайність сільськогосподарських культур на різних агрогрупах грунтів. Його значення розраховується за формулою:

, [11]

де - відхилення окремих балів від відповідних середніх арифметичних значень.

Розміри коефіцієнтів кореляції можуть коливатися від +1 до -1.

Знак плюс показує на прямо пропорціональний, а. знак мінус - на зворотній пропорціональний зв’язок. Чим ближче коефіцієнт кореляції до одиниці, тим тісніший зв’язок між досліджуваними факторами. Значення коефіцієнту кореляції в межах 0,51-0,70 вказують на значний зв’язок, в межах 0,71-0,90 - на тісний, добрий зв'язок - більше 0,90 не дуже тісний зв’язок.

Таблиця 6. Коефіцієнт впливу грунтових факторів на утворення врожаю

Примітка: Наведені коефіцієнти можуть при необхідності уточнятися по провінціях і округах.

Одночасно з обчисленням коефіцієнту парної кореляції визна­чають його статистичну надійність за формулою:

[12]

Зв’язок між розглядуваними величинами, який виражається при­родними властивостями грунтів /х/ і урожайністю сільськогоспо­дарських культур у , вважається встановленим, якщо значення коефіцієнта парної кореляції більше або дорівнює потроєній статистичній надійності:

Вибір параметрів для встановленню кореляційної залежності повинен проводитися творчо, а не шаблонне. Тут необхідно враховувати ту обставину, на яких грунтах розміщається та чи інша культура. Наприк­лад, при визначенні коефіцієнта кореляції, який характеризує за­лежність між запасами гумусу у півметровій товщі грунту і урожай­ністю озимої пшениці в господарствах Центрального /Яричівського/ земельнооціночного району Лісостепової зони Львівської області ниж­че розраховані два варіанти і приведений їх аналіз табл.7,8.

Як видно з таблиці 7, кореляційна залежність мід запасами гуму­су у півметровій товщі і урожайністю озимої пшениці виражається величиною r = +0,40, що свідчить про незначний зв’язок цих факторів.

Якщо врахувати ту обставину, що для вирощування озимої пшениці сильнозмиті грунти і виходи порід /агрогрупа 24/, лугово-чорноземні та лугові грунти /агрогрупи 31,32,34/, а також лугово-болотні та торфоболотні грунти .агрогрупи 41,42 не придатні, то у даному земельнооціночному районі кореляційна залежність між запасами гумусу і урожайністю матиме іншу величину /r = + 0,79/, що свідчить про тісний зв’язок /табл.8/ цих факторів.

Залежно від того наскільки правильно будуть оцінені грунти за природними властивостями, настільки правильним буде розроблений земельний кадастр взагалі. Отже, бонітування грунтів, яке дає ви­хідний матеріал для економічної оцінки земель, повинно дати пра­вильну відповідь - наскільки одні грунти за своєю природною право­здатністю кращі або гірші від інших, тобто дати порівняльну оцінку якості грунтів.

Таблиця 7

Визначення кориляційної залежності між урожайністю озимої пшениці ізапасами гумусу по Центральному Яричівському земельнооціночному ройону Лісостепової зони Львівської області

/І – варіант/

№п/п	Шифри агрогруп земель	Бали по	Розрахункові величини
Запасах гумусу х	Урожайності озимої пшениці	а1 - у	а2 - у	/а1-х/ а2 - у	а1 –х2	/а2-у/2
n =18				+35 +38 +17 +13 +36 +9 -10 +59 -30 -63 -59 +35 -52 +4 -1 +39 -53 -8 +275 -276	+18 -2 -6 -16 +11 -3 -35 +27 -42 -7 -11 +11 +4 +6 +6 -9 +28 +120 -122	+630 -76 -102 -208 +398 -27 +350 +1593 +1260 +441 +649 +385 +16 -6 +234 -477 -224

а₁ = а₂ =

r =

Таблиця 8

Визначення кориляційної залежності між урожайністю озимої пшениці ізапасами гумусу по Центральному Яричівському земельнооціночному ройону Лісостепової зони Львівської області

/ІІ – варіант/

№п/п	Шифри агрогруп земель	Бали по	Розрахункові величини
Запасах гумусу х	Урожайності озимої пшениці	а1 - у	а2 - у	/а1-х/ а2 - у	а1 –х2	/а2-у/2
n = 12				+19 +22 +1 -3 +20 -7 -26 +46 +10 -12 -17 +23 +103 -111	+22 +2 -2 -12 +15 +1 -31 -38 +15 +8 +10 +10 +83 -83	+418 +44 -2 +36 +300 -7 +806 +1748 +285 -96 -170 +230

а₁ = а₂ =

r =

З врахуванням дольового впливу кожного природного признаку на урожайність відповідних сільськогосподарських культур по кожній агровиробничій групі грунтів земельнооціночного району визначають­ся остаточні бали бонітету за формулою:

[14]

де Б_{з j} - загальний бал бонітету і-тої агрогрупи грунтів;

Б_{1 і j,} Б_{2 і j, …} Б_{n і j} - бонітету грунтів за окремими властивостя­ми по g-тій культурі; К_{g 1 і j,} К_{g 2 і j ,} … К_{g n i j} - коефіцієнти детермінації за окремими властивостями грунтів по j-ті й культурі.

При розрахунках загального балу бонітету грунтів одночасно враховуються такі властивості як кислотність, солонцюватість, за­солення, оглеєння, скелетність через систему поправочних коефі­цієнтів. Приклад розрахунків наведений в таблиці 9. Через попра­вочні коефіцієнти також враховується змитість грунтів. При розра­хунку балів бонітету сильнозмитих грунтів показники глибини гу­мусових горизонтів приймаються в чисельнику рівними нулю, а в зна­меннику коефіцієнт детермінації за цим показником перемножуються на одиницю.

3 метою співставлення даних бонітування грунтів в цілому в зоні вирощування культур застосовується так званий екологічний коефіцієнт, який представляє собою відношення урожайності відпо­відної культури на еталонному /прийнятому за 100 балі з/ грунтів у земельнооціночному районі до урожайності на еталонному грунті для цієї ж культури в зоні її вирощування. Це є свого роду поп­равка на кліматичні і місцеві умови вирощування культур у межах конкретного земельнооціночного району. На цей коефіцієнт перемно­жується загальний бал бонітету кожної агрогрупи грунтів-за природ­ними властивостями, за винятком гідроморфних грунтів.

Для складання загальної шкали бонітування грунтів рекомендують-

Таблиця 9

Розрахунок балів бонітету грунту за природними признаками

Бал бонітету за природними признаками грунту складає:

ся два підходи: І/ на основі часткових балів бонітету; 2/ на основі єдиних стандартів /еталонів/ діагностичних показників, прийня­тих за критерій продуктивної здатності грунтів. У першому випадку ;за встановленими природними признаками у земельнооціночному районі розраховується бал бонітету грунту, як відношення фактичного означення признаку до еталонного /стандартного/ його значення /фор-мула 9/ /табл.10/. На підставі одержаних часткових балів бонітету за трьома основними діагностичними признаками визначається середньо­зважений бал з врахуванням ціни балу кожного з них. У даному випадку ціна балу складає: за глибиною гумусових горизонтів – 55:100 = 0,55; вмістом гумусу – 4,3 : 100 = 0,043; вмістом фізичної глини – 1,0 : 100 = 0,01. Таким чином середньозважений бал бонітету у замк­нутій шкалі, наприклад, для першої агрогрупи грунтів становить:

Еталони /стандарти/ окремих природних признаків для конкретних агрогруп грунтів приймаються або для кожного земельнооціночного району або в цілому по Україні. При проведенні бонітування грунтів в Україні у 1993р. за еталон, тобто 100 балів прийнято: запас гумусу - 500 т/га; максимально можливі запаси продуктивної вологи -220 мм засвоюваної вологи у метровому шарі; рухомих форм фосфору, визначуваних методом Кірсанова - 26, Чирикова - 20, Мачігіна-Арреніуса - 6 мг на 100 г грунту; обмінного калію, визначуваного ^; методом Кірсанова - 17, Чирікова - 20, Мачігіна - 40, Пейве - 25, Маслової - 20 мг на 100 г грунту.

Визначені таким способом середньозважені бали бонітету за ос­новними діагностичними признаками грунтів при необхідності можуть коригуватися через поправочні коефіцієнти, які враховують негатив­ні властивості грунтів для вирощування сільськогосподарських культур. У другому випадку в основу розробки шкал загального бонітування

Таблиця 10

Шкали бонітування грунтів земельнооціночного району

Примітка: у замкнутій шкалі за 100 балів прийнято: глибину гумусового горизонту 55 см, вміст гумусу в орному шарі - 4,3 % і вміст фізичної глини – 1,00 %.

грунті в покладено часткові бали бонітету грунтів по культурах з врахуванням структури Їх посівних площ у конкретних земельнооціночних районах. Загальний бал бонітету кожної агрогрупи /Б_{с. зв.} / визначається за формулою:

[15]

де Р_і - посівна площа відповідних культур у земельнооціночному

районі, %; Б_і - часткові бали бонітету грунтів під вирощуваними культурами.

Складені бонітувальні шкали оцінки грунтів підлягають перевірці. Для цього необхідно застосувати ціну одного балу бонітету грунту, як частки від ділення показника природної властивості еталонного грунту на 100.

За конкретною ціною балу розраховується розмір при­родного признака на відповідній агрогрупі грунтів у будь-якому гос­подарстві земельнооціночного району. Одержана величина співстав­ляється з фактичним показником природного признака, відображеним у земельнокадастрових матеріалах господарства. При цьому доцільно перевірку проводити на тих агрогрупах грунтів, які не піддавалися суттєвому впливу несприятливих природних процесів або антропогенної діяльності.

Якщо різниця між розрахунковою і фактичною величиною природ­ного признаку не перевищує 5%, то можна вважати, що бонітувальна шкала складена правильно, вважається достовірною і подається на затвердження спеціальної земельне оціночної комісії обласної держав­ної адміністрації. Затверджена шкала бонітування грунтів є підста­вою для проведення порівняльної оцінки грунтів внутрі конкретних землеволодінь.

Більш доцільною є перевірка часткових шкал бонітування грунтів, внаслідок чого за ціною балу бонітету грунтів за сільськогоспо­дарськими культурами можна в окремому господарстві визначити роз-

рахункову урожайність конкретної культури. Для цього розраховуєть­ся середньозважений бал бонітету господарства в цілому за формулою:

[16]

де Б_{с. зв.} - середньозважений бал бонітету грунту по господарству;

Р₁, Р₂, ...Р_n - площа оцінюваних агрогруп грунтів господарства, га;

Б₁,Б₂,...Б_n - бал бонітету грунту по розрахованій шкалі.

Ціна балу визначається у земельне оціночному районі до якого входить дане господарство як частка від ділення величини урожайнос­ті відповідної культури з агрогрупи, прийнятої за еталон, на 100.

За розрахунковим балом бонітету грунту і ціною одного балу бо­нітету визначається середня урожайність культур в господарстві, яка співставляється із середньою фактичною урожайністю. Як і у попе­редньому випадку,фактичні і розрахункові величини не повинні відріз­нятися на 5%, після чого шкали затверджуються і застосовуються для проведення земельнооціночних робіт.