Основи побудови та складання звітності в комерційному банку.

Питання, що стосуються фінансової звітності банків України регулюються такими законодавчими та нормативно-правовими актами:

- Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996"XIV;

- Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р. № 2121"ІІІ;

- Положенням «Про організацію бухгалтерського обліку та звітності у банках України», затвердженим постановою Правління НБУ від 30.12.1998 р. № 566;

- Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженою постановою Правління НБУ від 27.12.2007 р. № 480.

Згідно з Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності у банках України, інформація, що наведена у фінансовій звітності, має відповідати таким якісним характеристи" кам, як: зрозумілість; доречність; суттєвість; достовірність; правдивість подання; нейтральність; зіставність; своєчасність. Трактування зазначених якісних характеристик, що наводиться у цьому Положенні аналогічне їх тлумаченню МСБО 1 «Подання фінансових звітів».

Склад і зразки форм фінансової звітності, порядок, періодичність складання та вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності, порядок її подання до НБУ та оприлюднення регламентуються Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України. Відповідно до цієї Інструкції, до складу фінансової звітності, яку складають банки входять:

- звіт «Баланс»;

- звіт про фінансові результати;

- звіт про рух грошових коштів;

- звіт про власний капітал;

- примітки до звітів.

Фінансову звітність банки складають та подають до Національного банку в грошовій одиниці України (у тисячах гривень). Статті фінансової звітності філій та представництв українських банків на території інших держав банк, що звітує, перераховує в національну валюту України аналогічно до здійснення перерахунку статей в іноземній валюті, зазначених безпосередньо в балансі самого банку.

Усі форми фінансової звітності (уключаючи й примітки до них) подаються порівняно з даними попереднього року (за певний період). Вихідні залишки фінансової звітності за попередній період є вхідними залишками фінансової звітності за звітний період. До кожної статті фінансових звітів робляться перехресні посилання на будь"яку пов’язану з нимиінформацію в примітках. Фінансову звітність підписують керівник та головний бухгалтер банку, а консолідовану – керівник та головний бухгалтер материнського банку.

Вітчизняні банки складають як квартальну, так і річну фінансову звітність.

Квартальна фінансова звітність банків складається із:

• звіту «Баланс»;

• звіту про фінансові результати;

• приміток.

Річна фінансова звітність включає:

- загальну інформацію про діяльність банку;

- звіт «Баланс»;

- звіт про фінансові результати;

- звіт про власний капітал;

- примітки.

Згідно з Інструкцією про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, показники річної фінансової звітності банку, а в консолідованій фінансовій звітності – материнського банку підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування за умови, що значення кумулятивного приросту інфляції за три останніх роки, уключаючи звітний, становить 90 % і більше. Показники квартальної фінансової звітності коригуванню з урахуванням впливу інфляції не підлягають.

Коригування показників річної фінансової звітності банку на вплив інфляції здійснюється без проводок за рахунками бухгалтерського обліку. Банк складає річну фінансову звітність на основі даних бухгалтерського обліку, а після цього шляхом коригування її показників складає скориговану фінансову звітність з урахуванням впливу інфляції.

Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності у банках України вимагає, щоб перед складанням річної фінансової звітності проводилась обов’язкова інвентаризація активів, зобов’язань, резервів, включаючи і обліковане на позабалансових рахунках, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка. Відповідальність за організацію інвентаризації покладається на керівника. Контроль за проведенням інвентаризації покладається на внутрішній аудит банку (ревізійну службу банку).

Об’єкти і строки проведення інвентаризації визначаються керівником банку, крім тих випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим, а також не раніше 1 жовтня звітного року перед складанням річної бухгалтерської звітності.

Для проведення інвентаризаційної роботи згідно з розпорядчим документом керівника банку створюються інвентаризаційні комісії. За результатами інвентаризації банку вживають заходів щодо врегулювання виявлених розбіжностей. У бухгалтерському обліку відображення інвентаризаційних різниць (недостач, надлишків, пересортування) здійснюється після затвердження керівником банку пропозицій інвентаризаційної комісії в тому місяці, в якому вона була закінчена, але не пізніше звіту за грудень.

У період складання річного бухгалтерського звіту за всіма рахунками юридичних осіб банк має отримати в письмовій формі підтвердження залишків особових рахунків за станом на 1 січня. При неотриманні підтверджень протягом місяця залишок коштів вважається підтвердженим.

Для складання достовірної звітності банкам надається право щомісячно (при потребі) проводити коригуючі проводки. В період складання річного бухгалтерського звіту з метою включення всіх операцій у фінансову звітність та виправлення помилкових записів минулого року також можуть проводитися коригуючі проводки.

Банки подають фінансову звітність до Національного банку як в електронному, так і паперовому вигляді. Процедура подання банками фінансової звітності до НБУ полягає у наступному. Банки (материнські банки) подають річну та консолідовану фінансову звітність структурним підрозділам банківського нагляду. З метою попереднього контролю щодо складу фінансової звітності, аналізу застосованої банком облікової політики, розкриття інформації в примітках, адекватності бухгалтерського обліку згідно із висновком аудитора (аудиторської фірми) служби банківського нагляду подають отримані від банків фінансові звіти структурним підрозділам бухгалтерського обліку територіальних управлінь Національного банку, у яких відкриті кореспондентські рахунки банків. Після розгляду фінансової звітності структурні підрозділи бухгалтерського обліку повертають її разом з висновком попереднього контролю структурним підрозділам банківського нагляду для використання в роботі.

Банки подають квартальну фінансову звітність на паперових носіях та в електронному вигляді територіальним управлінням Національного банку в установлені ними строки, але не пізніше 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Територіальні управління Національного банку після перевірки подають квартальну фінансову звітність електронною поштою Департаменту бухгалтерського обліку Національного банку через Центральну розрахункову палату Національного банку 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, файли В5 «Баланс проміжної фінансової звітності» та В6 «Фінансові результати проміжної фінансової звітності».

Під час подання фінансової звітності на паперових носіях статті звітності, за якими немає показників, банк (материнський банк) може не зазначати (крім випадків, якщо такі показники зазначалися за станом на кінець зіставленого періоду (кварталу, року).

У разі подання фінансової звітності Національному банку електронною поштою первинні економічні показники, за статтями яких немає даних, у файлах можуть не зазначатися.

Банк зобов’язаний публікувати квартальну фінансову звітність в газеті «Урядовий кур’єр» або «Голос України» протягом місяця, наступного за звітним кварталом.

Банк зобов’язаний публікувати річну фінансову звітність, а материнський банк – річну консолідовану фінансову звітність, підтверджену аудитором, який внесений до реєстру аудиторів банків Національного банку України, не пізніше 1 червня наступного за звітним року в газеті «Урядовий кур’єр» чи «Голос України». Материнський банк завласним бажанням може складати та оприлюднювати консолідовану фінансову звітність щокварталу.

Відповідальність за перекручення фінансової звітності, порушення строків її подання та оприлюднення, а також її оприлюднення не вповному обсязі, несе керівництво банку.