Відображення прибутку у фінансовій звітності підприємства

Інформація про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства відображається у Звіті про фінансові результати. Тобто в звіті розраховується чистий прибуток, одержаний підприємством.

Для більш повної оцінки результатів діяльності підприємства фінансові показники в звіті визначаються і відображаються в розрізі звичайної діяльності і надзвичайних подій. Цей звіт дає можливість користувачам оцінити ділову активність підприємства і його фінансову привабливість. Розмежування показників за видами діяльності дозволяє оцінити прибутковість кожного напряму діяльності і ухвалити рішення про пріоритетність того або іншого напряму.

Таким чином, у першому розділі Звіту про фінансові результати відображається сума доходів і витрат від усіх видів діяльності підприємства і визначається чистий прибуток або збиток звітного періоду.

У другому розділі розкривається інформація про операційні витрати підприємства, понесені в процесі діяльності протягом звітного періоду.

Розділ 3 "Розрахунок показників прибутковості акцій" звіту заповнюється виключно акціонерними товариствами, прості акції або потенційно прості акції яких продаються і купуються на фондових біржах, а також товариствами, які випускають такі акції. Форма першої частини Звіту про фінансові результати наведена в таблиці 5.1.

Розглянемо порядок заповнення "Звіту про фінансові результати". У статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображають загальний дохід (виручку) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів і непрямих податків.

Виручка від реалізації продукції - це сума коштів, які надійшли на рахунок підприємства за реалізовану продукцію. Вона є основним джерелом грошових доходів і фінансових ресурсів підприємств. Виручка від реалізації продукції є фінансовою категорією, яка відображає грошові відносини між постачальниками і споживачами товару.

Таблиця 5.1 - Форма першої частини Звіту про фінансові результати

Обсяг виручки від реалізації продукції за інших рівних умов залежить від кількості, асортименту і якості продукції, яка підлягає реалізації, та рівня реалізаційних цін.

Обсяг (кількість) реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни величини перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року. Асортимент реалізованої продукції робить двоякий вплив на величину виручки. Зростання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш високою ціною збільшує величину виручки і навпаки.

Прямий вплив на обсяг виручки здійснює і рівень відпускних цін. У свою чергу, на рівень цін впливають якість і споживацькі властивості, терміни реалізації продукції, попит і пропозиція на ринку.

На окремі види продукції, робіт і послуг держава встановлює фіксовані або регульовані ціни. Тоді виручка від реалізації продукції залежить від рівня прейскурантних цін.

В умовах ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульовані ціни.

Фіксовані ціни встановлюються адміністративно (державою) переважно на послуги першої необхідності та на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.). Регульовані ціни встановлюються при регулюванні рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад, хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування і т.п. При цьому державою встановлюються індикативні ціни - мінімальний і максимальний рівні цін. У решті випадків використовують вільні ціни, тобто ціни, які склалися на ринку під впливом попиту і пропозиції за домовленістю сторін - постачальників і споживачів.

Встановлюючи вільні ціни, за основу беруть собівартість і прибуток (планову рентабельність), потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції) і податок на додану вартість.

Розрахунок ціни продукції здійснюється за такими формулами:

Ц₁=С+П, (5.1)

де Ц₁ - ціна продукції (ціна виробника продукції);

С - собівартість продукції;

П – прибуток;

Ц₂=С+П+ПДВ, (5.2)

де Ц₂ - ціна продукції з податком на додану вартість;

ПДВ- податок на додану вартість;

Ц₃=С+П+АЗ+ПДВ, (5.3)

де Ц₃ - ціна продукції з акцизним збором і податком на додану вартість;

АЗ - акцизний збір.

Потім повну роздрібну ціну продукції можна розрахувати за формулою:

Ц₄=С+П+АЗ+ПДВ+ТН, (5.4)

де Ц₄ - роздрібна ціна продукції;

ТН - торгова націнка.

За умов ринкової економіки ціни стають найважливішим чинником регулювання процесу виробництва і споживання і роблять безпосередній вплив на попит і пропозицію.

Планову виручку від реалізації продукції визначають методом прямого рахунку, множенням кількості реалізованих виробів на їх реалізаційну ціну і додаванням одержаних сум за всією номенклатурою виробів.

Виручку від реалізації кожної номенклатури виробів визначають за формулою

В = Р*Ц, (5.5)

де В - виручка;

Р- кількість реалізованих виробів;

Ц - ціна реалізації кожного виробу.

Обсяг реалізації можна розрахувати, виходячи з товарного випуску виробів у плановому періоді, додаючи залишки виробів на початок планового періоду і віднімаючи їх на кінець планового періоду. Плановий обсяг реалізації розраховують за формулою

Р = З₁ + Т - З₂, (5.6)

де Р - обсяг реалізації у плановому періоді;

З₁ - залишки кожного виду готових виробів на початок планового періоду;

Т - випуск товарної продукції у плановому періоді;

З₂ - залишки кожного виду виробів на кінець планового періоду.

Реалізаційні ціни у плановому періоді визначають на основі цін базового періоду, які коригують на зміни, що передбачаються в плановому періоді, у тому числі з урахуванням попиту і пропозиції.

Якщо асортимент виробів дуже великий, розрахунок плану реалізації можна здійснювати комбінованим методом. Виручку від реалізації основних видів продукції визначають методом прямого рахунку, а для підрахунку виручки від реалізації виробів іншого асортименту користуються укрупненим методом. Для розрахунку беруть товарний випуск за всією номенклатурою залишків виробів, додають до нього вартість залишків на початок планового періоду і віднімають очікувані залишки на кінець планового періоду за відпускними вільними цінами і за собівартістю.

Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг є основним джерелом відшкодування коштів на виробництво і реалізацію продукції, утворення доходів і формування фінансових ресурсів. У ринковій економіці обсягу продаж і виручці надається особлива увага. Від величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування витрат і формування прибутку, а і своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, які впливають на рівень відсотків, які у підсумку позначаються на фінансовому результаті діяльності підприємства.

У статті «Податок на додану вартість» відображають суму податку на додану вартість, яка врахована в дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

У статті «Акцизний збір» підприємства, які є платниками акцизного збору, відображають його суму, враховану у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Підприємства, які платять інші збори або податки, відображають їх суму у вільному рядку.

У статті «Інші відрахування з доходу» відображають надані знижки, повернення товарів і інші суми, які підлягають відніманню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без непрямих податків.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається відніманням з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, знижок та ін.

У статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» відображають виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається відповідно до П(С) БО 9 «Запаси».

Валовий прибуток (збиток) визначається як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

У статті «Інші операційні доходи» відображають суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

- дохід від операційної оренди активів;

- дохід від операційних курсових різниць;

- відшкодування списаних раніше активів;

- дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) та ін.

У статті «Адміністративні витрати» відображають загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства.

У статті «Витрати на збут» відображають витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам і ін.

У статті «Інші операційні витрати» відображають собівартість реалізованих виробничих запасів; сумнівні (безнадійні) борги і втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення майбутніх операційних витрат, а також усі інші витрати, які виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, які включаються у собівартість продукції, товарів, робіт, послуг).

Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), інших операційних доходів, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

У статті «Дохід від участі в капіталі» відображають дохід, одержаний від інвестицій в асоційовані, дочірні або загальні підприємства, облік якого ведеться методом участі в капіталі.

У статті «Інші фінансові доходи» відображають дивіденди, відсотки та інші доходи, одержані від фінансових інвестицій (крім доходів, врахованих методом участі в капіталі).

У статті «Інші доходи» відображають дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

У статті «Фінансові витрати» відображають витрати на відсотки й інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу.

У статті «Втрати від участі в капіталі» відображають збиток, який нанесли фінансові інвестиції в асоційовані, дочірні або загальні підприємства, облік яких здійснюється методом участі в капіталі.

У статті «Інші витрати» відображають: собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць, від зниження ціни фінансових інвестицій і необоротних активів; інші витрати (окрім фінансових витрат), які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (прибуток або збиток) визначаються як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків) фінансових та інших витрат (збитків).

У статті «Податок на прибуток» відображають суму податків на прибуток від звичайної діяльності, визначений відповідно до П(С) БО 17 «Податок на прибуток».

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і сумою податків на прибуток. Збиток від звичайної діяльності дорівнює сумі збитку від звичайної діяльності до оподаткування і податків на прибуток.

У статтях «Надзвичайні доходи» і «Надзвичайні витрати» відображають відповідно: невідшкодовані збитки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій та ін.), враховуючи витрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха і техногенних аварій, визначені при відніманні суми відшкодування страховки на покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; прибуток або збиток від інших подій і операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій, наведеному в П(С)БО 3. Збитки від надзвичайних подій відображають відніманням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків. Зміст і вартісну оцінку доходів або витрат від кожної надзвичайної події розкривають окремо в примітках до фінансових звітів.

У статті «Податки на надзвичайний прибуток» відображають суму податків, яка підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності, надзвичайного прибутку (збитку) і податків із надзвичайного прибутку.