Організація складання та подання фінансової звітності.

Процес організації звітності складається з двох по­слідовних етапів — організації складання та організації подан­ня звітності.

Організація складання звітності, в свою чергу, включає:

- визначення пакета звітності;

- розподіл робіт зі складання звітних форм між виконавцями та підготовка таблиці складання звітності;

- визначення складу облікових робіт, які потребують виконан­ня, до початку складання звітності;

- розробка робочих інструкцій зі складання звітності;

- проведення інструктивних нарад зі складання звітності.

Підприємства згідно з нормативною ба­зою бухгалтерського обліку, складають та надають у відповідні органи місячну, квартальну і річну звітності. Фінансову звітність складають усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, а також представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язання вести бухгалтерський облік (п.1 ст. 2 Закону №996).

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, складають і подають консолідовану фінансову звітність (п. 1 ст. 12 Закону № 996).

Об’єднання підприємств, крім власної звітності, складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об’єднань підприємств відповідно до законодавства (п. 3 ст. 12 Закону № 996).

Коло користувачів річної фінансової звітності визначено у ст.. 14 Закону № 996, відповідно до якої підприємства зобов’язані надавати річну фінансову звітність:

- органам, до сфери управління яких вони належать;

- трудовим колективам на їх вимогу;

- власникам (засновникам) згідно з установчими документами;

- органам виконавчої влади та іншим користувачам відповідно до законодавства.

До згаданих «інших користувачів», яким згідно з чинними нормативно-правовими актами слід подавати фінансову звітність, належать зокрема, органи державної статистики та органи державної податкової служби.

Обов’язкове подання фінансової звітності органам державної статистики передбачено ст. 18 Закону № 2614 і п. 2 Порядку № 419. Разом з фінансовою звітністю може подаватися довідка про згоду на надання органам державної влади даних з фінансової звітності підприємства. За відсутності такої згоди зазначена довідка органам держстатистики не подається (абзац шостий п. 2 Порядку № 419).

Крім того, усі без винятку підприємства – платники податку на прибуток подають фінансову звітність до органів ДПС. Таку вимогу висуває п. 46.2 ст. 46 ПКУ, згідно з яким платник податку на прибуток (крім малих підприємств) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність. Платники податку на прибуток – малі підприємства подають річну фінансову звітність (також у порядку, передбаченому для подання податкової декларації). Повністю відтворює наведені вимоги ПКУ й абзац сьомий п. 2 Порядку № 419.

Таким чином великі й середні підприємства подають фінансову звітність до органів ДПС щокварталу, а малі – платники податку на прибуток - складену за підсумками року. А от підприємства, що не є платниками податку на прибуток (платники єдиного та фіксованого сільськогосподарського податку), від подання фінансової звітності до органів ДПС звільнено взагалі.

І нарешті всі підприємства зобов’язані за підсумками року подавати (надсилати рекомендованим листом) фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше 1 червня року наступного за звітним періодом (п. 3 ст. 14 Закону № 996).