Ефективність вловлювання пилу

Ступінь очищення (коефіцієнт корисної дії) виражається відношенням кількості вловленого матеріалу до кількості матеріалу, який надійшов в газоочисний апарат з газовим потоком за певний період часу.

Ефективність очищення η визначають за формулою

(1.4)

де , – масові витрати частинок пилу, що вміщуються в газах, які відповідно надходять і виходять з апарата, кг/с;

, – об’ємні витрати газів (при 0°С і 101,3 кПа), які відповідно надходять і виходять з апарата, м³/с;

, – концентрації частинок пилу в газах, які відповідно надходять в апарат і виходять з апарата, кг/м³;

– кількість вловленого пилу, кг/с.

Якщо об’єм газів в процесі очищення змінюється, наприклад, за рахунок підсмоктування, то ефективність

(1.5)

де – коефіцієнт підсмоктування.

Відомо, що ефективність очищення для частинок пилу різних розмірів неоднакова. Тому коефіцієнт очищення газів часто визначають за фракційною ефективністю – ступенем очищення газів від частинок певного розміру.

Фракційна ефективність

, (1.6)

де , – вміст фракцій в газах відповідно на вході та виході апарата, %.

Знаючи фракційний ступінь очищення газів, можна визначити загальну ефективність апарата:

. (1.7)

Ефективність вловлювання пилу може бути виражена у вигляді коефіцієнта пропускання частинок (ступеня неповного вловлювання) – відношення концентрації частинок за апаратом до їх концентрації перед ним. Його використовують, коли треба оцінити кінцеву запиленість чи порівняти відносну запиленість газів на виході з різних апаратів [15-18].

Коефіцієнт пропускання Р розраховують за формулою:

. (1.8)

Сумарний ступінь очищення газів декількох послідовно встанов-лених апаратів, розраховується за формулою:

, (1.9)

де , , … – ступінь очищення газів від пилу відповідно в першому, другому і n-му апараті.