Характеристика видів та типів облігацій.

Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації всіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

Випускаються облігацій таких видів:

- облігації державних та місцевих позик;

- облігаціх підприємств.

Класифікація облігацій в міжнародній практиці:

1) в залежності від емітента:

- державні;

- муніципальні;

- облігації корпорації;

- іноземні облігації.

2) в залежності від строку на який випускається облігація:

- з деякою оговореною датою погашення(короткострокові, середньострокові, короткострокові);

- облігації без фіксованого строку погашення (безстрокові, отзивні);

3) в залежності від власника:

- іменні;

- на пред’явника;

4) за метою облігаційної позики:

- прості;

- цільові;

5) за засобом розміщення:

- вільно розміщені;

- облігації, що передбачають певний порядок розміщення;

6) в залежності від форми, в якій відшкодовується зопозичена сума:

- в грошовій формі;

- в натуральній формі;

7) за характером обігу:

- конвертуємі;

- не конвертуємі;

8) в залежності від забезпеченності:

- забезпечені заставою;

- не забезпечені заставою;

9) в залежності від ступеню захисту вкладу інвесторів:

- облігації, які варті інвестицій;

- макулатурні.

Облігації, як і інші цінні папери є об’єктом інвестування на фондовому ринку. Загальний прибуток від облігації складається з таких елементів:

- періодично виплачуваємих відсотків (купонний прибуток);

- зміни вартості облігації за деякий період;

- прибуток від реінвестування отриманих відсотків.

Облігація приносить своєму власнику фіксований прибуток. Цей прибуток являє собою постійний ануітет, тобто право отримквати фіксовану суму один раз на рік на протязі ряду років. Чим частіше виплачуються відсотки,тим більший потенціальний прибуток надають облігації, тому що отримані виплати можеть бути реінвестовані. Розмір повного прибутку по облігаціям залежить від того, хто є її емітентом. Чим стійкіша компанія емітент, тим надійніша облігація, тим нижче запропонований відсоток. Крім того є залежність між відсотковим прибутком та строком обігу облігації. Чим більш віддаленій строк, тим вище має бути відсоток і навпаки.

При придбанні облігації з дисконтом важливим моментом є визначення ціни продажу облігації, тобто за якою ціною має бути пробана облігація сьогодні, якщо відома сума, яка буде отримана в майбутньому (номінал) та базова норма прибутковості. Підрахування такої ціни називається дисконтуванням.

Прибуток від реінвестування отриманих відсотків присутній лише якщо загальний прибуток по облігаціях нижче, чим по інших цінних паперах, що пояснюється тим, що облігації мають більшу надійність. Прибуток по облігаціям не так піддається циклічним змінам і не так залежить від кон’юнктури як прибуток по акціях.

Величина дисконту дорівнює різниці між номінальною вартістю облігації і ціною придбання. Якщо інвестор тримає облігації до погашення, то величина дисконту являє собою різницю між ціною продажу та придбання облігації.

Основними факторами, що впливають на прибутковість облігації є інфляція та податки. В умовах інфляції інвестор не вкладах грошей в довгострокові облігацій, податки також знижують прибуток по облігаціях.