Структура ринку капіталів.

Ринок капіталів – це частина фінансового ринку, де формуються попит і пропозиція в основному на середньо і довгостроковий позиковий капітал, специфічна сфера ринкових відносин, де об’єктом угоди є наданий у позику грошовий капітал і де формуються попит і пропозиція на нього.

Позиковий капітал – це кошти, віддані в позику під певний відсоток за умови повернення.

Формою руху капіталу є кредит. Основним його джерелом служать кошти, що вивільняються в процесі відтворення: амортизаційні фонди, частина оборотного капіталу в грошовій формі, прибуток, що йде на відновлення і розширення виробництва, грошові доходи і заощадження всіх верств населення. На ринку капіталів кредити надаються на термін понад рік.

З функціональної точки зору ринок капіталів – це система ринкових відносин, що забезпечує акумуляцію і перерзподіл грошових капіталів з метою забезпечення процесу відтворення; з інституційної – сукупність кредитно-фінансових установ, фондових бірж. Через які рухається позиковий капітал.

Таким чином, ринок капіталів – це складова чатина фінансового ринку, що розпадається на ринок цінних паперів і ринок середньо і довгострокових банківських кредитів. Це також найважливіше джерело довгострокових інвестиційних ресурсів для уряду, корпорацій, банків.

Основні учасники ринку капіталів:

· Первинні інвестори, тобто власникі вільних фінансових ресурсів, які мобілізовані банками і перетворені у позиковий капітал;

· Спеціалізовані посередники – кредитно-фінансові організації, що здійснюють безпосереднє залучення (акумуляцію) коштів, перетворення їх у позиковий капітал і подальшу тимчасову передачу його позичальникам на зворотній основі за плату у формі відсотків;

· Позичальники – юридичні або фізичні особи, а також держава, що відчувають нестачу у фінансових ресурсах і готові заплатити спеціалізованому посереднику за право тимчасового користування ними.

Кредитні важелі використовуються як один із найефективніших регуляторів ринкової економіки:

¨ Середньострокові позики – на цілі як виробничого, так і чисто комерційного харктеру. Найбільше поширення вони одержали в аграрному секторі, а також при кредитуванні інноваційних проектів із середніми обсягами необхідних інвестицій;

¨ Довгострокові позики – в інвестиційних цілях. Для них характериний великий обсяг переданих ресурсів. Особливий розвиток вони одержали в капітальному будівництві, паливно-енергетичному комплексі, сировинних галузях економіки. Такі позики видаються на термін від 3 до 5 років. У нашій країні вони використовуються не дуже широко через загальну нестабільність економіки і меншу прибутковість у порівнянні з короткостроковими кредитними операціями.