Формування і рух коштів статутного капіталу державних і недержавних підприємств

Порядок формування і динаміка коштів статутного капіталу, а також порядок їх використання як джерела виконання фінансових зобов'язань юридичних осіб перед власниками (враховуючи акціонерів, пайовиків, інших учасників) і кредиторами, залежать від форми власності підприємства і його організаційно-правової форми.

Статутний капітал державного підприємства, що знаходиться в загальнодержавній чи комунальній державній власності, – це сума коштів і вартість матеріальних ресурсів, безкоштовно виділених державою в постійне розпорядження трудового колективу підприємства на правах повного господарського ведення. Чинним законодавством України встановлено, що при здійсненні права повного господарського ведення підприємство володіє, користується і розпоряджається цими ресурсами, робить відносно них будь-які дії, що не суперечать законодавству і цілям діяльності підприємства.

Розмір статутного капіталу державного підприємства визначається обсягом виробництва товарів і послуг на ньому. Якщо мова йде про створення нового підприємства, то статутний капітал розраховується на основі кошторисної вартості будівництва, вартості необхідного технологічного устаткування, а також розміру мінімальних нормативних запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які купуються, палива, тари, інших виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, товарів.

Трудовому колективу державного підприємства може бути передане готове діюче підприємство. У такому випадку статутний капітал відображає вартість вкладених коштів в устаткування, будинки, споруди, запаси і витрати виробництва.

У будь-якому випадку джерелом формування статутного капіталу державних підприємств є кошти, що належать державі. Вони виділяються з державного бюджету чи за рахунок інших державних підприємств у порядку внутрішньогалузевого і міжгалузевого перерозподілу фінансових ресурсів за розпорядженням державного органа, що виконує функції з управління державним майном (міністерства і відомства України).

У сучасних умовах державні підприємства, як правило, нарощують свій статутний капітал за рахунок власних нагромаджень (прибутку). Частина чистого прибутку направляється на розвиток виробництва в порядку його реінвестування на придбання нового обладнання, на будівництво і спорудження, на реконструкцію та інші форми поліпшення матеріально-технічної бази, а також на удосконалення технології виробництва, освоєння нових виробів, поліпшення їх якості. Усі підприємства самостійно приймають рішення про розподіл чистого прибутку на будь-які цілі, у тому числі на збільшення статутного капіталу за допомогою реінвестування.

Частина прибутку може спрямовуватися в статутний капітал на приріст власних оборотних коштів. Така потреба виникає в підприємства у зв'язку з необхідністю збільшити нормативи запасів оборотних активів, що, як правило, залежать від росту обсягів виробництва товарів і послуг.

Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство формує свій статутний капітал за рахунок реалізації акцій шляхом відкритої підписки на них чи купівлі-продажу на фондовій біржі (публічне акціонерне товариство), або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права поширення через відкриту підписку і купівлю-продаж на біржі (приватне акціонерне товариство). Таким чином, у приватному акціонерному товаристві 100% статутного капіталу належить його засновникам.

Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства.

Законом детально регламентований порядок формування статутного капіталу акціонерного товариства на стадії його заснування. Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства. У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Оплата вартості акцій, що розміщуються під час заснування акціонерного товариства, може здійснюватися грошовими коштами або майном, майновими і немайновими правами, що мають оцінку, цінними паперами (крім боргових емісійних цінних паперів, емітентом яких є засновник, та векселів). При цьому ціна майна, що вноситься засновниками акціонерного товариства в рахунок оплати акцій товариства, повинна відповідати ринковій вартості цього майна, визначеній відповідно до Закону.

Кожний засновник акціонерного товариства повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій. У разі неоплати (неповної оплати) вартості придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій акціонерне товариство вважається не заснованим. До оплати 50 відсотків статутного капіталу товариство не має права здійснювати операції, не пов'язані з його заснуванням.

До реєстрації звіту про результати розміщення акцій засновник має всі права, що засвідчуються акціями, крім права їх відчужувати та обтяжувати зобов'язаннями.

Документ, що засвідчує право власності засновника акціонерного товариства на акції, видається йому після повної оплати вартості таких акцій протягом 10 робочих днів із дати отримання товариством свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій.

За невиконання даного зобов'язання засновники несуть солідарну відповідальність.

Товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю і повні товариства формують статутний капітал із внесків учасників. Ці внески, оцінені в національній валюті, визначають частку учасників у статутному капіталі, причому в товариствах з обмеженою відповідальністю сума внеску кожного з учасників являє собою межу його відповідальності за зобов'язаннями товариства.

У товариствах з додатковою відповідальністю та у повних товариствах учасники відповідають по боргах підприємства сумою внесків у статутний капітал. У випадку недостатності суми статутного капіталу, для покриття всіх боргів товариства додатково залучається майно, що належить кожному учаснику (пропорційно до їх внесків у статутний капітал – у товариствах з додатковою відповідальністю, солідарно усім своїм майном – у повних товариствах).

Командитне товариство - це об'єднання, у якому учасники формують статутний капітал на основах повного товариства, а вкладники відповідають за зобов'язаннями товариства лише у межах свого внеску в його статутний капітал.

Законом передбачено, що протягом одного року з дня проголошення і реєстрації розміру статутного капіталу він повинен бути оплачений цілком. У разі несплати чи не повної оплати акціонером своїх акцій у встановлений термін настає його майнова відповідальність перед товариством у вигляді штрафу, що стягується залежно від терміну затримки і суми платежу.

Зростання обсягів виробництва товарів і послуг вимагає збільшення статутного капіталу господарського товариства. Рішення про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства мають право приймати лише за умови повної оплати раніше випущених акцій за вартістю, не нижче номінальної; іншого господарського товариства – лише за умови повного внесення у статутний капітал своїх внесків усіма його учасниками.

Акціонерне товариство може збільшувати свій статутний капітал за рахунок:

– додаткового випуску акцій (при цьому не допускається випуск акцій на покриття збитків від господарської діяльності акціонерного товариства);

– збільшення номінальної вартості акцій;

– спрямування прибутку на приріст статутного капіталу шляхом збільшення номінальної вартості акцій (у такому випадку воно може замінити усі раніше випущені акції на нові).

Статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал після реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій.

Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, діє лише у процесі приватного розміщення акцій та встановлюється законодавством.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства у разі наявності викуплених товариством акцій не допускається.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства для покриття збитків не допускається.

Обов'язковою умовою збільшення статутного капіталу акціонерним товариством є відповідність розміру статутного капіталу після його збільшення встановленому Законом мінімальному розміру статутного капіталу на дату реєстрації змін до статуту товариства.

Статутний капітал акціонерного товариства може бути зменшений за рахунок викупу і погашення (анулювання) раніше випущених акцій. Товариство платить зі свого рахунку в банку чи готівкою з каси гроші акціонерам, вилучає акції і на їх суму зменшує статутний капітал. При цьому законом гарантується відшкодування власникам акцій збитків, пов'язаних із зменшенням статутного капіталу, а суперечки між акціонерами і підприємством з цього приводу вирішуються господарськими судами.

Якщо акціонерне товариство має страховий капітал у достатньому розмірі, то викуп акцій може бути здійснений за рахунок нього.

Законодавство України забороняє господарським товариствам (акціонерним товариствам і ін.) зменшувати статутний капітал, якщо проти цього заперечують їх кредитори. І це природно, тому що зменшення статутного капіталу погіршує фінансовий стан і платоспроможність підприємства, що, у свою чергу, знижує ймовірність оплати підприємством своїх боргів (перед банками, постачальниками та ін.).

Висновки

Фінансові ресурси підприємств являють собою всі його грошові фонди, а також кошти, використовувані в нефондовій формі. У пасиві балансу підприємства його фінансові ресурси представлені власним і позиковим капіталом. Основними джерелами формування власного капіталу є внески його засновників у статутний фонд, кошти, отримані за рахунок емісії простих акцій, нерозподілений прибуток, кошти, отримані з бюджетів різних рівнів на безповоротній основі.

Розмір статутного капіталу у визначеній мірі впливає на можливості зовнішнього фінансування, ділову репутацію підприємства. Величина статутного капіталу є критерієм визначення суми прибутку, що одержить кожний з акціонерів-засновників при його розподілі.

Додаткові кошти на збільшення обсягу виробництва державному підприємству можуть бути виділені з державного бюджету чи за рахунок перерозподілу коштів інших підприємств даної галузі. Акціонерне товариство може додатково випустити акції, товариство з обмеженою відповідальністю та інші господарські товариства – збільшити суми внесків всіх учасників у статутний капітал підприємства.

Особливу увагу при вивченні цього розділу необхідно приділити сутності понять "власний капітал", "залучений капітал", "позиковий капітал". Також необхідно більш поглиблене вивчення законодавчої бази щодо формування фінансових ресурсів підприємств.