Порядок розслідування професійних захворювань на виробництві
Розслідування профзахворювань проводиться тільки після одержання повідомлення (форма П-3), яке складається в клініках науково-дослідних інститутів гігієни праці й профзахворювань, спеціалізованих відділеннях професійної патології. Таке повідомлення протягом трьох днів після встановлення остаточного діагнозу надсилається: підприємству, з вини якого виникло захворювання; санепідемслужбі та лікувально-профілактичній установі, що обслуговує підприємство; відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.
Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення профзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення. Розслідування проводиться комісією в складі представників: санепідемслужби, який є головою комісії; лікувально-профілактичної установи; підприємства; профспілкової організації, членом, якого є хворий, або уповноваженого трудового колективу; відповідного робочого органа виконавчої дирекції Фонду.
Акт розслідування причин професійного захворювання (форма П-4) складається протягом трьох днів після закінчення розслідування в шести примірниках і надсилається роботодавцем: хворому; лікувально-профілактичній установі; яка обслуговує підприємство; робочому органу Фонду; профспілковій організації, членом якої є хворий; відповідній установі Держсанепідемслужби.
Перший примірник акта залишається на підприємстві і зберігається 45 років.
У разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання роботодавець направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) для розгляду питання подальшої його працездатності.
Реєстрація й облік випадків профзахворювань ведуться в спеціальному журналі в таких місцях:
· на підприємстві, у відповідному робочому органі Фонду й в установах санепідемслужби на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їхнього розслідування;
· у лікувально-профілактичних установах.
Установи Держсанепідемслужби на підставі актів розслідування складають карти обліку профзахворювань за формою П-5, що зберігаються протягом 45 років. Форми державної статистичної звітності щодо професійних захворювань затверджуються Міністерством охорони здоров’я.
1.5.5. Порядок розслідування аварій на виробництві
На підприємстві повинні бути розроблені плани попередження і ліквідації можливих аварій чи надзвичайних ситуацій.
Аварії класифікують за двома категоріями.
До 1 категорії відносяться аварії, внаслідок яких: загинуло 5 або травмовано 10 і більше осіб; відбувся викид або збільшилася більше гранично допустимого значення концентрація небезпечних речовин за межами санітарно-захисної зони; створена загроза для життя і здоров'я значної кількості людей.
До ІІ категорії відносяться аварії, внаслідок яких: загинуло до 5 або травмовано від 4 до 10 осіб; створена загроза життю і здоров'ю для 100 і більше працюючих.
Випадки порушення технологічних процесів, тимчасової зупинки виробництва та інші локальні порушення не відносяться до категорійних аварій і розслідуються відповідно з діючим законодавством.
Одержавши повідомлення про аварію, роботодавець зобов'язаний діяти згідно з планом ліквідації аварії і негайно повідомити: Держнаглядохоронпраці; в орган, до сфери керування якого відноситься підприємство; відповідну місцеву держадміністрацію; штаб цивільної оборони і надзвичайних ситуацій; прокуратуру; відповідний профспілковий орган; а у випадку травмування або загибелі працівників – відповідний робочий орган Фонду.
Порядок розслідування аварій і нещасних випадків той самий, що і під час спеціального розслідування нещасних випадків.
Розслідування аварій без нещасних випадків проводиться комісіями з розслідування, що створюються:
· у випадку аварії 1 категорії – наказом центрального органа виконавчої влади, розпорядженням відповідної місцевої держадміністрації за узгодженням з Держнаглядохоронпраці відповідними органами і МНС;
· у випадку аварії ІІ категорії – наказом керівника органа, до сфери керування якого відноситься підприємство, розпорядженням районної держадміністрації або виконавчого органа місцевого самоврядування за узгодженням з Держнаглядохоронпраці і МНС.
Головою комісії призначається представник: органу, до сфери керування якого відноситься підприємство, держадміністрації, Держнаглядохоронпраці або МНС. Комісія з розслідування зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати аварію і скласти акт за формою Н-5, визначивши збиток, заподіяний аварією.
Перший примірник акта розслідування аварії (Н-5), внаслідок якої не відбувся нещасний випадок, зберігається на підприємстві до завершення термінів здійснення заходів, визначених комісією з розслідування, але не менше двох років. Облік аварій І й ІІ категорій ведуть підприємства й відповідні органи державного керування й нагляду за охороною праці з реєстрацією їх у відповідному журналі. Державна статистична звітність щодо аварій затверджується Держкомстатом за поданням Держнаглядохоронпраці.
Контроль і нагляд за своєчасним і об'єктивним розслідуванням, документальним оформленням і обліком аварій, здійсненням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного керування і нагляду за охороною праці.
Контрольні запитання
1. | Якими законодавчими документами регламентується порядок розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві ? |
2. | Як класифікують нещасні випадки ? |
3. | Викладіть порядок розслідування нещасних випадків за актом форми Н-1. |
4. | Які обов'язки покладаються на керівника робіт при розслідуванні нещасних випадків ? |
5. | У чому полягають обов'язки лікувально-профілактичної установи при розслідуванні нещасних випадків ? |
6. | У чому полягають обов'язки роботодавця при розслідуванні нещасних випадків ? |
7. | Який склад комісії з розслідування нещасного випадку? |
8. | У чому полягають обов'язки комісії з розслідування нещасних випадків ? |
9. | Порядок розсилання актів розслідування нещасних випадків. |
10. | У чому полягають дії роботодавця по закінченні періоду тимчасової непрацездатності працюючого після нещасного випадку? |
11. | Склад комісії спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві. |
12. | Порядок розсилання актів спеціального розслідування нещасних випадків. |
13. | Порядок розслідування професійних захворювань на виробництві. |
14. | Порядок розсилання повідомлення П-3. |
15. | Порядок розслідування професійних захворювань. |
16. | Порядок оформлення і розсилання акта П-4. |
17. | Правила реєстрації професійних захворювань. |
18. | Як розслідуються аварії на виробництві ? |
19. | Класифікація аварій. |
20. | Які дії пропонуються до виконання роботодавцем при аварії ? |
21. | Порядок розслідування аварій на виробництві. |
22. | Склад комісії при розслідуванні аварій на виробництві. |
Дата добавления: 2016-01-26; просмотров: 884;