Метаплатформенні області, суміжні з СП.

А. Таймиро-Північноземельська метаплатформенна область. Орогідрографія характеризується такими елементами як хребет Бирранга, річки Таймира та Пясина, сліди зледенінь, шапки льодовиків, архіпелаг Північна Земля з 4-х островів та інш. У тектонічній будові ТПМО виділяються наступні позовжні зони:

1. Південно-Таймирська (Биррангська) мегазона, складена палеозойськими і триасовими відкладами платформенного типу. Поділяється, в свою чергу, на :

а – південно-биррангську – пізньопалеозойські і триасові трапи

б - північно-биррангська – карбонатні відклади раннього і середнього палеозою

2. Північно-Таймирська мегазона складена переважно докембрійсь- кими породами і, частково, кембрієм. Поділяється на:

а – Шренк-Фадєєвська (пізньобайкальська)

б – Челюскінська (салаірська)

в - Тревожинський комплекс (нижньопротерозойський)

3. Північноземельська мегазона – складена мілководноморськими та лагунними відкладами ордовіку, силуру і девону, які зазнали складчастих деформацій у пізньокаледонську і ранньогерцинську епохи.

Б. Саяно-Єнисейська метаплатформенна область. Складається з двох головних тектонічних елементів – Єнисейсько-Східносаянської і Присаянської складчастих систем.

Б.1 Єнисейсько-Східносаянська складчаста система. Поділяється в свою чергу Рибінською западиною на дві складчасто-брлові споруди:

а – Східно-Саянська споруда (добайкальська)

б – Єнісейський кряж

Основу структури цієї споруди визначають головним чином чотири головні тектонічні елементи – лаштункоподібні Шарижалгайська і Бірюсинська горстоподібні брили нижньодокембрійського фундаменту, Уріксько-Ійський та Туманшетський грабени та Присаянський крайовий прогин.

Б.2 Приєнисейська складчаста система. Смуга суцільного розвиткупотужного фанерозойського чохла, який залягає на докембрійському фундаменті на протязі 1800 км. Потужність чохла 2 – 10 км. Зона складається з декількох масивів з добайкальським фундаментом, розділених байкальськими складчастими зонами. Більша частина платформенного чохла представлена доярськими відкладами. Серед них виділяють карбонатний комплекс кембрію, ордовіку і силуру і теригенний комплекс девону.

Найдавнішими глибокометаморфізованими утвореннями Саяно-Єнисейської області є шарижалгайська, канська і бірюсинська серії архею, складені гнейсами, амфіболітами, сланцями, чарнокітами. Серії і світи протерозою представлені гнейсами і кристалосланцями різного складу, мета пісковиками, залізистими кварцитами, вапняками, у верхній частині з флішем і вулканітами. На докембрійських утвореннях із кутовим неузгодженням залягають девонські осадово-вулканічні утворення, представлені строкато колірними континентальними утвореннями з проверстками вапняків та з діатремами.

Корисні копалини. У західній зоні Єнісейського кряжу відомі родовища поліметалевих руд з найбільшим Горевським родовищем свинцево-цинкових руд стратиформного типу. У цій же зоні Єнісейського кряжу осадові вендські родовища марганцю, золоторудні родовища, зв’язані з лужними породами палеозою. У південній частині Єнісейського кряжу відкриті родовища бокситів.