Технология проблемного обучения.

Технология проблемного обучения основывается на теоретических положениях американского философа, психолога и педагога Дж. Дьюи (1859—1952), который в 1894 году основал в Чикаго опытную школу, в которой основу обучения составлял не учебный план, а игры и трудовая деятельность. Методы, приемы, новые принципы обучения, применявшиеся в этой школе, не были теоретически обоснованы и сформулированы в виде концепции, но получили распространение в 20-30 годах XX века. В СССР они также применялись и даже рассматривались как революционные, но в 1932 году были объявлены прожектерством и запрещены.

Сегодня под проблемным обучением понимается такая организация учебных занятий, которая предполагает создание под руководством учителя проблемных ситуаций и активную самостоятельную деятельность учащихся по их разрешению, в результате чего и происходит творческое овладение профессиональными знаниями, навыками, умениями и развитие мыслительных способностей.

Проблемное обучение основано на создании особого вида мотивации – проблемной, поэтому требует адекватного конструирования дидактического содержания материала, который должен быть представлен как цепь проблемных ситуаций.

Построение национальной системи освіти в Україні передбачає новий підхід до професійної підготовки майбутніх кадрів, системы образования в Украине предусматривает новый подход к профессиональной подготовке будущих кадров, спрямований на подолання кризи в освіті, яка виявляється, передусім, у невідповідності знань студентів направлен на преодоление кризиса в образовании, которая проявляется, прежде всего, в несоответствии знаний студентов запитам особистості, суспільним потребам і світовим стандартам, у знеціненні соціального престижу запросам личности, общественным потребностям и мировым стандартам, в обесценивании социального престижа освіченості та інтелектуальної діяльності. образованности и интеллектуальной деятельности.

Головне завдання полягає в тому, щоб забезпечити оптимальні соціально-економічні й психолого- Главная задача состоит в том, чтобы обеспечить оптимальные социально-экономические и психолого-педагогические педагогічні умови для належного інтелектуального розвитку майбутніх фахівців. условия для надлежащего интеллектуального развития будущих специалистов. Це має здійснюватися Это должно осуществляться шляхом перебудови системи навчання, вибору таких технологій, форм, засобів, методів і прийомів путем перестройки системы обучения, выбора таких технологий, форм, средств, методов и приемов пізнавальної діяльності, які б забезпечували прилучення кожного студента до самостійної навчальної та познавательной деятельности, обеспечивающие приобщение каждого студента к самостоятельной учебной и наукової діяльності. научной деятельности. Звідси ефективність навчання на будь-якому рівні слід оцінювати за рівнем Отсюда эффективность обучения на любом уровне следует оценивать по уровню інтелектуального розвитку особистості. интеллектуального развития личности.

Реалізація на практиці ідеї взаємозв'язку навчання з науковим пошуком породила своєрідну Реализация на практике идеи взаимосвязи обучения с научным поиском породила своеобразную дидактичну систему, яку назвали проблемним навчанням, оскільки основні її елементи – навчальна дидактическую систему, которую назвали проблемным обучением, так как основные ее элементы - учебная проблема і проблемна задача. проблема и проблемная задача.

Аналіз показує, що проблемна побудова занять потребує їх особливої організації, відображається на Анализ показывает, что проблемная построение занятий требует их особой организации, отражается на виборі методів прийомів навчання, а також впливає на структуру і певною мірою на самий зміст выборе методов приемов обучения, а также влияет на структуру и в определенной степени на само содержание навчального матеріалу, який подається. учебного материала, который подается. Тому є всі підстави трактувати проблемне навчання як сучасну Поэтому есть все основания трактовать проблемное обучение как современную дидактичну систему, яка має свою особливу технологію [5]. дидактическую систему, которая имеет свою особую технологию.

Проблемное обучение в высшей школе - один из самых перспективных напрямів розвитку творчих здібностей особистості, необхідних сучасному фахівцю, це творча, емоційно направлений развития творческих способностей личности, необходимых современному специалисту, это творческая, эмоционально насичена праця викладачів і студентів, яка потребує цілеспрямованості та інноваційності. насыщенная работа преподавателей и студентов, которая требует целеустремленности и инновационности.

Проблемне навчання – дидактична система, яка ґрунтується на закономірностях творчого засвоєння Проблемное обучение - дидактическая система, которая основывается на закономерностях творческого усвоения знань і способів діяльності, на прийомах і методах викладання та учіння з елементами наукового знаний и способов деятельности, на приемах и методах преподавания и учения с элементами научного пошуку [4]. поиска. Проблемне навчання покликане формувати в студента такі професійні вміння: Проблемное обучение призвано формировать у студента такие профессиональные умения:

- самостійно побачити і сформулювати проблему; - Самостоятельно увидеть и сформулировать проблему;

- висунути гіпотезу, знайти спосіб її перевірки, зібрати дані, проаналізувати їх, запропонувати - Выдвинуть гипотезу, найти способ ее проверки, собрать данные, проанализировать их, предложить методику їх оброблення; методику их обработки;

- сформулювати висновки і побачити можливості практичного застосування отриманих результатів; - Сформулировать выводы и увидеть возможности практического применения полученных результатов;

- бачити проблему загалом, аспекти та етапи її розв'язання самостійно або в колективній роботі. - Видеть проблему в целом, аспекты и этапы ее решения самостоятельно или в коллективной работе.

Проблемное обучение меняет мотивацию познавательной деятельности: ведущими становятся мотивы пізнавально-спонукальні (інтелектуальні). познавательно-побудительные (интеллектуальные). Проблема викликає внутрішню зацікавленість студента, що Проблема вызывает внутреннюю заинтересованность студента, стає чинником активізації навчального процесу та ефективності навчання. становится фактором активизации учебного процесса и эффективности обучения. Пізнавальна мотивація Познавательная мотивация спонукає людину розвивати свої нахили і здібності, зумовлює перебудову сприйняття, пам'яті, мислення, побуждает человека развивать свои склонности и способности, предопределяет перестройку восприятия, памяти, мышления, переорієнтацію інтересів тощо. переориентацию интересов и т.д.

Технологія проблемного навчання – це спеціально створена система специфічних прийомів і Технология проблемного обучения - это специально созданная система специфических приемов и методів, які сприяють тому, щоб той, хто навчається, самостійно здобував знання і вчився самостійно їх методов, способствующих тому, чтобы обучающийся, самостоятельно добывал знания и учился самостоятельно их застосовувати у вирішенні нових пізнавальних і практичних задач, а не отримував знання у готовому применять в решении новых познавательных и практических задач, а не получал знания в готовом вигляді або вирішував задачі за зразком [5]. виде или решал задачи по образцу.

Як специфічна технологія навчального процесу проблемне навчання передбачає наявність Как специфическая технология учебного процесса проблемное обучение предполагает наличие проблемного запитання, проблемного завдання, проблеми, проблемної ситуації [4]. проблемного вопроса, проблемной задачи, проблемы, проблемной ситуации.

Особливістю проблемного запитання є прихована суперечність, яка відкриває можливість отримати Особенностью проблемного вопроса есть скрытая противоречие, которое открывает возможность получить неоднотипні відповіді. неоднотипными ответа. У ньому немає готової схеми і передбачається самостійний аналіз суперечливої В нем нет готовой схемы и предполагается самостоятельный анализ противоречивой ситуації. ситуации. Студенти мають володіти таким обсягом знань і вмінь, щоб самостійно почати пошук Студенты должны владеть таким объемом знаний и умений, чтобы самостоятельно начать поиск результату. результата.

Проблемне завдання – це навчальна проблема, яка вирішується при заданих умовах чи параметрах, Проблемное задание - это учебная проблема, которая решается при заданных условиях или параметрах, завдань, спрямованих на здобуття знань. задач, направленных на получение знаний. Вони завжди нестандартні і передбачають засвоєння нових Они всегда нестандартные и предусматривают усвоение новых знань, умінь і навичок. знаний, умений и навыков.

Проблема – це складне теоретичне і практичне завдання, яке потребує розв'язання, проте ні Проблема - это сложный теоретическое и практическое задание, которое требует решения, однако никонкретні способи його розв'язання, ні його кінцевий результат не відомі. конкретные способы его решения, ни его конечный результат не известны. Поштовхом до виникнення Толчком к возникновению наукової проблеми є виявлення невідомих раніше фактів, неспроможність пояснити їх у межах наявних научной проблемы является выявление неизвестных ранее фактов, неспособность объяснить их в рамках имеющихся у студентів знань. у студентов знаний. Прихована в проблемі суперечність може бути подолана лише тоді, коли студент володіє таким Скрытые в проблеме противоречие может быть преодолен только тогда, когда студент обладает таким рівнем знань і такими способами діяльності, які є достатніми, щоб почати пошук невідомого йому уровнем знаний и такими способами деятельности, которые достаточны, чтобы начать поиск неизвестного ему результату або способу розв'язання завдання. результата или способа решения задачи. В іншому разі проблема для студента є лише непевним В противном случае проблема для студента является лишь неопределенным відчуттям пізнавальних труднощів, тобто проблемною ситуацією, сутність якої полягає в тому, що для її ощущением познавательных трудностей, т.е. проблемной ситуацией, суть которой состоит в том, что для ее розв'язання студентам необхідно знайти і застосувати нові знання і способи дій. решения студентам необходимо найти и применить новые знания и способы действий.

Выделяют несколько типов проблемных ситуаций.

1. 1. Студенти не знають способу розв'язання поставленого завдання, не можуть відповісти на Студенты не знают способа решения поставленной задачи, не могут ответить на проблемне запитання, дати пояснення новому факту в навчальній або життєвій ситуації, тобто проблемное вопрос, дать объяснение новому факту в учебной или жизненной ситуации, т.е. недостатньо їхніх попередніх знань для пояснення нового факту. недостаточно их предыдущих знаний для объяснения нового факта.

2. 2. Зіткнення студентів з необхідністю використовувати раніше засвоєні знання в нових практичних Столкновения студентов с необходимостью использовать ранее усвоенные знания в новых практических умовах, що викликає пізнавальний інтерес і стимулює пошук нових знань. условиях, что вызывает познавательный интерес и стимулирует поиск новых знаний.

3. 3. Існування суперечності між теоретично можливим шляхом розв'язання завдання і практичною Существование противоречия между теоретически возможным путем решения задачи и практической неспроможністю обраного способу. несостоятельностью выбранного способа.

4. 4. Наявність суперечності між практично досягнутим результатом виконання навчального завдання Наличие противоречия между практически достигнутым результатом выполнения учебного задания і відсутністю знань для його теоретичного обґрунтування [5]. и отсутствием знаний для его теоретического обоснования.

Існує кілька найпоширеніших способів створення проблемних ситуацій, які класифікують у такий Существует несколько распространенных способов создания проблемных ситуаций, которые классифицируют: спосіб (Г. Богомазов): ситуації несподіваності, конфлікту, передбачення, спростування, невідповідності, ситуации неожиданности, конфликта, предсказания, опровержения, несоответствия, вибору [4]. выбора. Зокрема, ситуації несподіваності створюється при ознайомленні слухачів з фактами або В частности, ситуации неожиданности создается при ознакомлении слушателей с фактами или ідеями, що викликають подив, здаються парадоксальними; ситуація передбачення характеризується идеями, вызывающими удивление, кажутся парадоксальными; ситуация предсказания характеризуется суперечливістю фактів, здійсненням розумового пошуку. противоречивостью фактов, осуществлением мыслительного поиска. Ситуація вибору виникає, коли студентам Ситуация выбора возникает, когда студентам пропонується обрати правильну відповідь з кількох можливих і відомих їм та обґрунтувати свій вибір. предлагается выбрать правильный ответ из нескольких возможных и известных им и обосновать свой выбор.

Проблемне навчання передбачає засвоєння студентами знань і способів дій проблемним шляхом у Проблемное обучение предполагает усвоение студентами знаний и способов действий проблемным путем в кілька етапів. несколько этапов.

1. 1. Створення проблемної ситуації. Создание проблемной ситуации. Викладач повідомляє готові висновки науки, не розкриваючи Преподаватель сообщает готовые выводы науки, не раскрывая способів їх розв'язання. способов их решения. Це стимулює активність студентів, але вона не впливає на формування навичок Это стимулирует активность студентов, но она не влияет на формирование навыков подолання проблеми, оскільки не передбачає самостійної діяльності. решения проблемы, поскольку не предусматривает самостоятельной деятельности.

2. 2. Аналіз і формулювання проблеми. Анализ и формулирование проблемы. Викладач дає студентам фактичний матеріал для аналізу, Преподаватель дает студентам фактический материал для анализа, порівняння, зіставлення й розкриває логіку розв'язання проблеми в історії науки. сравнение, сопоставление и раскрывает логику решения проблемы в истории науки. Розповідаючи, як Рассказывая, как учені здобували нові знання, проникали в сутність явищ, робили висновки, сам формулює проблему, ученые получали новые знания, проникали в сущность явлений, делали выводы, сам формулирует проблему, вказує напрям пошуку шляхів її розв'язання. указывает направление поиска путей ее решения.

3. 3. Висунення гіпотез. Выдвижение гипотез. Викладач створює студентам умови для самостійного формулювання Преподаватель создает студентам условия для самостоятельного формулирования проблеми, пошуку шляхів її розв'язання через висунення гіпотез, знаходження варіантів доведення і проблемы, поиска путей ее решения через выдвижение гипотез, нахождение вариантов доводки и перевірки їх правильності, розвиває їх пізнавальну активність і самостійність [3]. проверки их правильности, развивает их познавательную активность и самостоятельность.

Проблемний виклад навчального матеріалу залежить від ступеня залучення студентів до пошуково- Проблемное изложение учебного материала зависит от степени вовлечения студентов в поисковопізнавальної діяльності, їх самостійності і може бути різного рівня.-познавательной деятельности, их самостоятельности и может быть разного уровня. На першому рівні викладач, подаючи На первом уровне преподаватель, подавая матеріал в загальних рисах, показує процес постановки і розв'язання наукової проблеми, а студенти материал в общих чертах, показывает процесс постановки и решения научной проблемы, а студенты лише стежать за його роздумами. только следят за его размышлениями. На другому рівні викладач, подавши матеріал з певної теми, На втором уровне преподаватель, подав материал по определенной теме, допомагає студентам виконувати основні пізнавальні операції. помогает студентам выполнять основные познавательные операции. На третьому рівні студенти самостійно На третьем уровне студенты самостоятельно виконують низку послідовних цілеспрямованих пізнавальних операцій, необхідних для співучасті у выполняют ряд последовательных целенаправленных познавательных операций, необходимых для соучастия врозв'язанні проблеми. решении проблемы.

В педагогической практике используются различные методы проблемного обучения: проблемний виклад, частково-пошуковий і дослідницький методи [4]. проблемное изложение, частично-поисковый и исследовательский методы.

Сутність проблемного викладу полягає у створенні викладачем системи проблемних ситуацій і Сущность проблемного изложения заключается в создании преподавателем системы проблемных ситуаций и управлінні процесом їх розв'язання студентами. управлении процессом их решения студентами. Він передбачає врахування особливостей структури Он предполагает учет особенностей структуры продуктивного мислення в пізнавальній діяльності студентів: створення проблемних ситуацій, їх аналіз і продуктивного мышления в познавательной деятельности студентов: создание проблемных ситуаций, их анализ и виявлення протиріч, формування проблемних запитань, пошук способів розв'язання проблеми шляхом выявление противоречий, формирование проблемных вопросов, поиск способов решения проблемы путем висування гіпотез, доведення їх. выдвижение гипотез, доведение их. Реалізується проблемний виклад переважно під час лекцій. Реализуется проблемное изложение преимущественно во время лекций. Цей метод Этот метод відповідає першому етапу проблемного навчання. соответствует первому этапу проблемного обучения.

Частково-пошуковий метод передбачає виклад навчального матеріалу у формі евристичної бесіди. Частично-поисковый метод предполагает изложение учебного материала в форме эвристической беседы. Часткове пояснення нового поєднується з постановкою викладачем проблемних запитань і пізнавальних Частичное объяснение нового сочетается с постановкой преподавателем проблемных вопросов и познавательных завдань, що породжують проблемну ситуацію. задач, порождающих проблемную ситуацию. При цьому навчальні проблеми формулюють і розв'язують При этом учебные проблемы формулируют и решают студенти з допомогою викладача (частково у формі дискусії). студенты с помощью преподавателя (частично в форме дискуссии. Цей метод використовують переважно на Этот метод используют преимущественно на другому етапі проблемного навчання. втором этапе проблемного обучения.

На семінарських, практичних, лабораторних заняттях поряд із згаданими методами проблемного На семинарских, практических, лабораторных занятиях наряду с упомянутыми методами проблемного навчання широко використовують метод „мозкового штурму”, який зорієнтований на колективний пошук обучения широко используют метод "мозгового штурма", который ориентирован на коллективный поиск розв'язання проблеми. решения проблемы. Ідея цього методу заснована на висуванні гіпотез, розв'язанні проблеми і Идея этого метода основана на выдвижении гипотез, решении проблемы и оцінювання. оценивания. У розв'язанні проблеми беруть участь дві групи студентів – генератори ідей та експерти. В решении проблемы участвуют две группы студентов - генераторы идей и эксперты. Генератори ідей за певний час висувають максимальну кількість гіпотез (будь-яких, навіть явно Генераторы идей за определенное время выдвигают максимальное количество гипотез (любых, даже явно помилкових чи фантастичних), а експерти відтак оцінюють гіпотези. ошибочных или фантастических), а эксперты затем оценивают гипотезы. У такий спосіб досягається Таким образом достигается колективне розв'язання проблеми. коллективное решение проблемы.

Дослідницький метод використовують у разі значної відповідності засвоєних студентами знань і Исследовательский метод используется в случае значительной соответствии усвоенных студентами знаний и вмінь тим, які необхідні для розв'язання досліджуваної проблеми. умений тем, которые необходимы для решения исследуемой проблемы. Викладач організовує роботу Преподаватель организует работу студентів, даючи їм навчальні завдання проблемного характеру із зазначенням мети роботи. студентов, давая им учебные задачи проблемного характера с указанием цели работы. Він Он спонукає студентів до самостійної роботи зі збирання та систематизації фактів, їх аналізу, організовує побуждает студентов к самостоятельной работе по сбору и систематизации фактов, их анализа, организует пошукову діяльність (постановку проблеми і її розв'язання) тощо. поисковую деятельность (постановку проблемы и ее решения) и т.д. За цього методу переважають По этому методу преобладают евристичні процедури, пов'язані з висуненням гіпотез, використанням аналогій. эвристические процедуры, связанные с выдвижением гипотез, использованием аналогий. Цей метод відповідає Этот метод соответствует третьому етапу проблемного навчання [4]. третьему этапу проблемного обучения.

Проведення проблемних занять вимагає від викладача ретельної підготовки, яка передбачає: Проведение проблемных занятий требует от преподавателя тщательной подготовки, которая предусматривает: виявлення знань студентів, які повинні бути базовими для проведення такого заняття; з'ясування выявление знаний студентов, которые должны быть базовыми для проведения такого занятия; выяснение проблеми загалом; підбір інформації для кожної міні-проблеми і продумування методики розв'язання проблемы в целом; подбор информации для каждой мини-проблемы и продумывание методики решения проблеми загалом; підбір наочних посібників і ТЗН; підготовка завдань для самостійної роботи студентів проблемы в целом; подбор наглядных пособий и ТСО, подготовка заданий для самостоятельной работы студентов.

[1].До заняття з проблемним викладом навчального матеріалу студенти повинні бути готові. До занятия с проблемным изложением учебного материала студенты должны быть готовы. Тому Поэтому напередодні доцільно організувати консультацію. накануне целесообразно организовать консультацию.

Якість проблемного навчання залежить не лише від того, як викладач обізнаний з інформацією, а й Качество проблемного обучения зависит не только от того, как преподаватель знаком с информацией, но и від його участі в розвитку науки. от его участия в развитии науки. Результати його наукових пошуків на навчальних заняттях Результаты его научных изысканий на учебных занятиях підвищують інтерес студентів до предмета, активізують їх мислительну діяльність. повышают интерес студентов к предмету, активизируют их мыслительную деятельность.