Значення і задачі аналізу витрат і собівартості продукції

Одним із найважливіших показників, що характеризують роботу підприємства, є витрати на виробництво і збут продукції і собівартість продукції. Це синтетичні показники, в яких знаходять відображення усі сторони господарської діяльності.

Згідно із Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", витратами звітного періоду признаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що приводить до зменшення власного капіталу підприємства, при умові, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається із виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і понаднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) входять: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати.

До собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) не включаються такі витрати, пов’язані з операційною діяльністю: адміністративні витрати, витрати на збут і інші операційні витрати.

Для цілей економічного аналізу має значення групування витрат за статтями калькуляції і економічними елементами, групування витрат на постійні і змінні; прямі і непрямі; одноелементні і комплексні, продуктивні і непродуктивні.

Під економічними елементами розуміють сукупність економічно однорідних витрат в грошовому виразі за їх видами. Це групування дозволяє відповісти на запитання, що витрачено на даний об’єкт.

Статті калькуляції показують, як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції –– одні витрати показуються за їх видами (елементами), інші –– за комплексними статтями. При цьому один елемент витрат може бути присутнім в кількох статтях калькуляції.

До змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.

Постійні –– це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється.

Прямі –– це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом. Непрямі витрати не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом.

Одноелементні витрати складаються з одного елементу витрат, комплексні –– з кількох економічних елементів.

Продуктивні витрати –– це витрати, що передбачені технологією і організацією виробництва. Непродуктивні –– не обов'язкові витрати, що виникають в результаті певних недоліків організації виробництва, порушення технології тощо.

Задачами аналізу витрат операційної діяльності є:

§ загальна оцінка виконання планових завдань по витратам на виробництво і збут продукції і зміни їх рівня відносно попередніх звітних періодів;

§ виявлення і визначення факторів зміни рівня витрат, пошук резервів їх подальшого зменшення;

§ визначення і аналіз непродуктивних витрат, причин їх виник-нення;

§ забезпечення центрів відповідальності по витратам необхідною інформацією для оперативного управління витратами.

В процесі аналізу здійснюється: загальний аналіз витрат операційної діяльності; загальний аналіз собівартості продукції; аналіз прямих матеріальних витрат; аналіз витрат на оплату праці; аналіз комплексних статей витрат; аналіз непродуктивних витрат; аналіз витрат на виробництво і збут найважливіших видів продукції; аналіз витрат на 1 грн. товарної продукції.