За ступенем ліквідності активи підприємства можуть бути згруповані таким чином.

До першої групи належать високоліквідні засоби, що включають грошові кошти в касі, на розрахунковому рахунку, валютному рахунку, інших рахунках у банку, а також поточні фінансові інвестиції. Що стосується поточних фінансових інвестицій, необхідно оцінити можливість перетворення їх у грошові кошти в будь-який момент без значних втрат. Якщо такі умови не можуть бути забезпечені, то засоби по цій статті доцільно віднести до наступної групи ліквідних засобів.

До другої групи засобів за ступенем ліквідності відносять швидкореалізовані активи: векселі отримані, всі види поточної дебіторської заборгованості. Суму дебіторської заборгованості треба зменшити на суму безнадійної заборгованості.

До третьої групи –– групи низьколіквідних засобів –– належать запаси сировини, матеріалів, готової продукції , незавершеного виробництва. При цьому в межах цієї групи можлива також градація засобів за ступенем ліквідності. Більш ліквідними є товари, менш ліквідними –– виробничі запаси. Разом із тим треба мати на увазі, що у складі запасів можуть бути важкореалізуємі або зовсім неліквідні оборотні активи.

До четвертої групи відносяться неліквідні засоби –– основні засоби, нематеріальні активи платежі які очікуються більш ніж через 12 місяців.

Пасиви балансу групуються за ступенем терміновості їх оплати:

- найбільш термінові зобов’язання (П1) — до них належать короткострокова кредиторська заборгованість за розділом ІV пасиву, а також поточні зобов’язання за розрахунками;

- короткострокові пасиви (П2) — короткострокові кредити та поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, — розділ IV пасиву, крім статей, включених до попередньої групи.

- довгострокові пасиви (П3) — довгострокові кредити і зобов’язання й суми в розділі II пасиву «Забезпечення наступних витрат і платежів».

- постійні пасиви (П4) — статті розділу І пасиву «Власний капітал», розділ V пасиву «Доходи майбутніх періодів». Для загального балансу активу і пасиву підсумки цієї групи зменшуються на суму іммобілізації оборотних засобів за статтями розділу ІІ активу.

Для визначення ліквідності балансу треба зіставити підсумки наведених даних за активом і пасивом. Баланс вважається абсолютно ліквідним, коли має місце така ситуація:

А1 П1;

А2 П2;

А3 П3;

А4 П4.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких показників (коефіцієнтів): коефіцієнта покриття, коефіцієнта швидкої ліквідності, коефіцієнта абсолютної ліквідності та чистого оборотного капіталу.

Коефіцієнт покриття (Кп) розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов’язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань.

Коефіцієнт покриття (Кп) розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов’язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов’язань.

.

Нормативне значення коефіцієнту покриття –– 1. Збільшення цього показника свідчить про поліпшення фінансового стану підприємства.

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) розраховується як відношення найбільш ліквідних оборотних засобів (грошових засобів та їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості) до поточних зобов’язань підприємства. Він відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов’язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами.

.

Нормативне значення цього коефіцієнту 0,6 ÷ 0,8 (збільшення).

Коефіцієнти абсолютної ліквідності (Кал) обчислюється як відношення грошових засобів та їхніх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів підприємства може бути сплачена негайно.

.

Нормативне значення 0 (збільшення).

Чистий оборотний капітал (Чок) розраховується як різниця між оборотними активами підприємства та його поточними зобов’язаннями. Його наявність та величина свідчать про спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання та розширювати подальшу діяльність.

Чок = ф1 (р.260 – р.620).

Нормативне значення 0 (збільшення).