Професійна (дисциплінарна) відповідальність юристів

Відповідальність юристів може бути загальною або пов´язаною з профе­сійною діяльністю. Загальна відповідальність (юридична, моральна тощо) має непрофесійний характер і настає на загальних підставах. Дисциплінарна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності, до якої юрист притягується за вчинення дисциплінарного проступку, тобто за пору­шення:

• законодавства при виконанні професійних функцій;

• присяги, яка ним прийнята;

• вимог статуту відповідного об´єднання юристів.

За вчинений дисциплінарний проступок до юристів застосовують такі дисциплінарні стягнення:

• попередження;

• догана;

• пониження кваліфікаційного класу;

• пониження у посаді та звільнення з посади;

• зупинення на певний строк дії свідоцтва (ліцензії) про право на занят­тя приватною юридичною практичною діяльністю або його анулювання.

До загальних правил притягнення юристів до дисциплінарної відповідаль­ності належать такі:

• за кожний дисциплінарний проступок накладається лише одне дисцип­лінарне стягнення;

• дисциплінарне стягнення до юриста застосовують не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не рахуючи часу тимчасової непраце­здатності або перебування юриста у відпустці;

• якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення юриста не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення;

• дисциплінарне стягнення може достроково зняти відповідна комісія;

• рішення про накладення дисциплінарного стягнення можна оскаржи­ти до вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, вищого державного орга­ну або в судовому порядку;

• якщо юрист не допустив навмисного порушення закону чи несумлін­ності, що потягло за собою істотні наслідки, то скасування або зміна рішен­ня, яке прийняв юрист, невизнання його дій або неприйняття доказів, тлу­мачень нормативно-правових актів не тягнуть за собою дисциплінарної відпо­відальності юриста.

За дисциплінарні проступки, які потягли за собою істотні негативні на­слідки, приватні юристи можуть бути позбавлені права на здійснення про­фесійних повноважень, а юристи — державні посадові особи звільнені з по­сади. Наприклад, суддю може бути звільнено з посади в порядку дисцип­лінарного провадження за неналежне виконання обов´язків, якщо до нього раніше застосовувались дисциплінарні стягнення; грубе порушення служ­бових обов´язків; вчинення аморального проступку, не сумісного із зайнят­тям посади судді; порушення вимог, передбачених статтею 5 Закону Украї­ни "Про статус суддів"; з підстав, передбачених пунктами 4, 5 та 7 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Питання про дисциплінарну відповідальність юристів вирішуються, як правило, кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями. Наприклад, дисцип­лінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури утво­рюється у складі дев´яти членів: до неї входять п´ять адвокатів, два судді, по одному представнику від управління юстиції Ради Міністрів Автономної Рес­публіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міської державної ад­міністрації, відділення Спілки адвокатів України. У роботі кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з правом дорадчого голосу можуть брати участь вчені-юристи та народні депутати.

Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності приймається відкритим голосуванням двома третинами голосів від загаль­ної кількості членів палати. Рішення про притягнення адвоката до дисцип­лінарної відповідальності можна оскаржити до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, яка утворюється при Кабінеті Міністрів України. До її складу входять по одному представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України.

Скарги щодо рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів розглядає Вища рада юстиції, яка також вносить по­дання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад, чи розглядає справи і приймає рішення стосовно пору­шення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, а також здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів.

Дисциплінарна справа юриста чи дисциплінарне провадження розгляда­ються в установленому нормативно-правовими актами порядку і включає:

• перевірку даних про дисциплінарний проступок;

• відкриття дисциплінарного провадження;

• розгляд дисциплінарної справи;

• прийняття рішення.

За наслідками перевірки складають висновок з викладенням фактів і об­ставин, виявлених під час перевірки, та пропозицій. Підставами для пору­шення дисциплінарного провадження щодо юриста (за винятком заяв та по­відомлень, які є анонімними або не містять конкретних відомостей про про­ступки юристів), можуть бути:

• подання управлінь юстиції за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян;

• подання судів, посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого і регіонального самоврядування;

• повідомлення в засобах масової інформації тощо.