Правові засади майнових відносин у сфері господарювання

ПЛАН

1.Майно у сфері господарювання: поняття та види.

2.Правові режими майна суб’єктів господарювання.

3.Використання природних ресурсів у сфері господарювання.

4.Використання прав інтелектуальної власності у сфері господарювання.

5.Поняття та загальні засади здійснення корпоративних прав.

6.Правовий режим цінних паперів у господарській діяльності

Література:

1. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. - № 11. – Ст. 462 (із змін. та допов.).

2.Вінник О.М. Господарське право: навчальний посібник [для студ. Вищ. Навч.закл.] / [О.М.Вінник].- [2-ге вид.,змін. та доп.].- К.:Правова єдність,2009.-766 с.

3.Мамутов В.К. Хозяйственное право: учебник / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский, К.С. Хахулин. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 912 с.

4.Щербина В.С. Господарське право: підручник / В.С.Щербина. – [4-тє вид., перероб. і доп].- К.: Юрінком Інтер, 2009. – 640 с.

5.Подцерковний О.П. Господарське право: пдручник/ О.П. Подцерковний, О.О.Квасницька, А.В.Смітюх та ін. – Х.: Одіссей, 2010. – 640с.

6. Старцев А.В. Предпринимательское право: учеб. пособ. / А.В. Старцев, 2007. – Х.: Одиссей, 2007. – 248 с.

Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар за заг. ред. Є.О. Харитонова, О.І. Харитонової, Н.Ю. Голубєвої, К.: Правова єдність., 2007. – 1140 с.

Податковий Кодекс України // Відомості Верховної Ради України .- 2011.- № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17 .- Ст. 112.

Майно у сфері господарювання: поняття та види

Поняття та види майна

Господарська діяльність здійснюється з використанням не лише організаційних та управлінських зусиль суб'єктів такої діяльності, а й з використанням майна. Майно у сфері господарювання є матеріальною базою яка дозволяє отримати прибуток або досягти визначену мету у господарській діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГК України, майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються та використовуються у діяльності суб'єктів господарських відносин та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Положення цієї статті розрізняють майно в:

1) речовій формі (рухоме і нерухоме майно);

2) нематеріальні активи (безтілесне майно).

Поняття «речі» у господарському праві не закріплюється, а відображається у ст. 179 ЦК України, де річчю визнаєтьсяпредмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Майно в речовій формі залежно від природних властивостей традиційно поділяється на рухоме і нерухоме (ст. 181 ЦК України).

Згідно ст. 181 ЦК Украйни рухоме майно — має здатність вільно переміщаються в просторі, може бути як індивідуально визначеними, так і родовими. Рухомим майном визнаються речі, які не віднесенні ЦК Украйни та іншими законами до нерухомості.

Права на рухомі речі (за загальним правилом) не підлягають державній реєстрації. Законом може бути передбачено необхідність такої реєстрації для окремих видів рухомого майна (реєстрація автотранспорту).

До нерухомих речей належить земля (земельні ділянки) та розташовані на ній об'єкти, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Нерухомі речі зазвичай є незамінними (індивідуалізованими) і мають спеціальний правовий режим, що полягає в реєстрації прав на таке майно. Правовий режим нерухомих речей може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти та інше майно.

Різновидом нерухомого майна, що має спеціальний правовий режим, є природні ресурси (гл. 15, статті 148-153 ГК України) – земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, які відповідно до Конституції (статті 13, 14) є об'єктами права власності Українського народу. Правовий режим використання зазначених об'єктів регулюється: Земельним кодексом, Кодексом «Про надра», Лісовим кодексом, Водним кодексом, а також законами: від 25.06.1991 р. «Про охорону навколишнього природного середовища», від 03.03.1993 р. «Про тваринний світ», від 09.04.1999 р. «Про рослинний світ»), від 16.06.1992 р. «Про природно-заповідний фонд України», від 16.10.1992 р. «Про охорону атмосферного повітря» та ін.

Питання правового режиму нерухомості є також предметом регулювання ЦК України, яким, зокрема: передбачається державна реєстрація прав на нерухомі речі (ст. 182); підприємство - різновид нерухомого майна, що використовується для здійснення підприємницької діяльності - визначається як єдиний майновий комплекс, до складу якого входить власне нерухомість (земельні ділянки, будинки, споруди), рухомі речі (устаткування, інвентар, сировина, продукція), безтілесне майно (права вимоги, борги, право на торговельну марку або інше позначення та інші права (ст. 191); визначає іпотеку як заставу нерухомого майна та закріплює положення про регулювання відносин, пов'язаних з іпотекою, спеціальним законом (ст. 575) - Законом України від 5 червня 2003 р. «Про іпотеку».

До безтілесного майна належать нематеріальні активи, корпоративні права, цінні папери.

Відповідно доПоложення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Мінфіну України від 18 жовтня 1999 р. № 242 нематеріальні активи є немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Відповідно до ст.14.1.120. ПК України нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому
законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому
законодавством порядку права користування природними ресурсами,
майном та майновими правами.

До нематеріальних активів відносяться:

об'єкти інтелектуальної (в т. ч. промислової) власності (винаходи та корисні моделі; промислові зразки; сорти рослин та породи тварин; торговельні марки (знаки для товарів і послуг); комерційне (фірмове) найменування; географічне зазначення; комерційна таємниця; комп'ютерні програми);

науково-технічна інформація;

права користування землею, водою, надрами, іншими ресурсами навколишнього природного середовища тощо.

Правовий режим об'єктів інтелектуальної власності регулюється гл. 16ГК України (статті 154-162), ЦК України (глави 35-46) з врахуванням їх видів.

Вартість нематеріальних активів визначається сумою витрат на їх придбання і доведення відповідних об'єктів до стану, придатного для використання. Погашення вартості нематеріальних активів відбувається шляхом щомісячних амортизаційних відрахувань від собівартості продукції, виходячи з первісної їх вартості і строків корисного використання. Цей строк визначається самим підприємством, але не може бути більшим ніж 10 років або строку діяльності підприємства, якщо останнє було створене на визначений строк. Якщо вартість нематеріальних активів не зменшується в процесі їх використання (товарний знак тощо), амортизація не нараховується.

Цінним папером (відповідно до ст. 161 ГК та ст. 194 ЦК України) є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Правовий режим цінних паперів визначається ГК України (гл. 17, статті 161-166), ЦК України (гл. 14, статті 194-198), Законом України «Про цінні папери і фондовий ринок».

Корпоративними правами (відповідно до ст. 167 ГК України) є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Правовий режим корпоративних прав регулюється ГК України (гл. 18, статті 167-169, гл. 9 «Господарські товариства», гл. 10 «Підприємства колективної власності»), ЦК України (гл. 8 «Підприємницькі товариства»), Законом України «Про цінні папери і фондовий ринок» тощо.