Фактори, що визначають розмір та швидкість обороту товарних запасів
Динаміка товарних запасів та час обертання товарів складаються під впливом великої кількості факторів (рис. 45).
Рис. 45. Фактори, що визначають розмір товарних запасів
Вивчення характеру факторів та механізму їхнього впливу є необхідною передумовою для обґрунтованої оцінки стану запасів, планування їх розміру, розробки та прийняття конкретних заходів щодо їх регулювання.
Найважливішими зовнішніми факторами, що визначають розмір товарних запасів торговельного підприємства, наступні:
1. Співвідношення між попитом та пропозицією.
В умовах, коли попит населення на окремі товари перевищує його пропозицію, товарооборот здійснюється з найменшими запасами. В міру збільшення пропозиції товарів, насиченості ринку спостерігається деяке уповільнення швидкості обертання товарів.
2. Рівномірність та стійкість споживання окремих товарів.
Чим стабільнішим та сталішим є попит споживачів на окремі товари, тим меншою є потреба в створенні товарних запасів на випадок непередбачених коливань попиту.
Зовнішньою ознакою рівномірності споживання окремих товарів є показники середньоквадратичного відхилення та коефіцієнта варіації одноденного товарообороту від його середнього значення.
Великий розмір коливальності обсягів реалізації свідчить про імпульсивне, ажіотажне споживання або періодичний попит, що потребує відносно великих товарних запасів для продовження нормальної реалізації товарів і в критичні періоди підвищеного попиту.
3. Ритмічність виробництва окремих товарів.
Виробництво та закупівля окремих споживчих товарів має сезонний характер. Це відноситься до овочів, цукру, круп, плодоовочевих консервів тощо.
В періоди сезону виробництва торговельні підприємства мають можливість придбання товарів у безпосередніх виробників за мінімальними цінами. Після завершення сезону основним постачальником є різні торговельні посередники, чиї ціни значно вищі за ціни виробників. Закупка окремих дефіцитних товарів після сезону може бути взагалі неможливою, що негативно впливатиме на асортимент товарів підприємства.
Наявність цього фактора (за наявності відповідної матеріально-технічної бази та грошових коштів) обумовлює потребу та економічну зацікавленість торговельних підприємств в створенні товарних запасів сезонного зберігання.
4. Стан конкуренції на ринку товарних ресурсів.
Чим вищий ступінь конкуренції на ринку товарних ресурсів, тим більшу свободу у виборі постачальників та "уторгуванні" умов поставки має підприємство. Узгоджені умови поставки: періодичність, обсяги партій поставки, що оновлює асортимент, можливість повернення недоброякісних або нереалізованих товарів суттєво впливають на розмір товарних запасів торговельного підприємства.
5. Добросовісність постачальників щодо виконання договорів поставки товарних ресурсів, стан дисципліни поставок.
Загальний менталітет постачальників, їх обов'язковість та добросовісність щодо виконання договорів поставки визначає потребу торговельного підприємства в створенні страхових товарних запасів. Чим добросовіснішими є постачальники підприємства, чим більш ритмічно та безперервно організоване їх власне виробництво, тим нижча ймовірність невиконання графіка завозу товарів, а відповідно, і потреба в створенні товарних запасів.
Вартим уваги щодо цього є досвід Японії, прийнята в цій країні система товарозабезпечення "точно в час", яка дозволяє обмежити розмір товарних запасів торговельних підприємств представницьким асортиментним набором товарів.
Мінімізація розміру товарних запасів характерна для підприємств фірмової торгівлі, торговельних підприємств, що входять до складу об'єднань із власною гуртовою ланкою (базою).
Передумовою цього є висока надійність постачальників, гарантованість своєчасної поставки товарів.
6. Рівень інфляційних очікувань.
В умовах інфляційної економіки одним з спонукаючих мотивів створення запасів матеріальних резервів є захист обігових коштів підприємств від інфляційного знецінення. Чим вищі темпи інфляції, тим більша й зацікавленість підприємств у максимальному підвищенні розміру запасів з метою захисту грошей від інфляції та для отримання додаткового доходу від випереджаючого росту цін на окремі товари порівняно із загальним темпом інфляції.
Розмір та обіговість товарних запасів визначається також внутрішніми факторами, які залежать від діяльності самого торговельного підприємства та визначаються стратегією й тактикою його діяльності.
До таких факторів належать:
1. Місцезнаходження торговельного підприємства.
Даний фактор визначає інтенсивність споживчих потоків в районі діяльності підприємства, а відповідно – і розмір одноденного товарообороту, а також швидкість реалізації товарних запасів.
Чим "вигідніше" місцезнаходження торговельного підприємства, тим вища швидкість реалізації товарних запасів та менша потреба в їх створенні.
2. Обсяг товарообороту торгового підприємства.
Відносно великі за розміром товарообороту підприємства, як правило, здійснюють торговельну діяльність з меншим рівнем товарних запасів. Це обумовлено тим, що вони мають можливість частіше робити завіз товарів, минаючи гуртову ланку.
Велике за розмірами торговельне підприємство, особливо те, що має досвід роботи на відповідному сегменті ринку, більш: привабливе для постачальників та посередників. Це визначає кращі можливості "уторгування" умов поставки, що також має вплив на розмір товарних запасів.
3.Спеціалізація підприємства та структура товарообороту.
Товари залежно від їхньої якості, особливостей призначення та інших ознак мають різний час обертання. Це залежить від властивостей деяких предметів споживання, кількості різновидів, що входять до товарної групи, особливостей прийомки та комплектування виробів. Так, товари, що швидко псуються, швидко втрачають свої властивості, наприклад: м'ясо, хліб, молоко, масло – через їхні фізико-хімічні властивості мають бути реалізовані протягом неподовжнього періоду. Задоволення попиту на товари складного асортименту, таких, як одяг, тканини, взуття, галантерея та інше, потребує наявності в магазині широкого вибору різновидів цих виробів за артикулами, кольорами, розмірами, фасонами. Оскільки такого роду товари є предметами періодичного попиту, їхні запаси, виражені в днях до обігу, відносно вищі, ніж запаси з інших товарів.
Отже, збільшення в роздрібному товарообороті частки непродовольчих товарів, товарів складного асортименту за інших умов є фактором росту загального рівня товарних запасів. В той же час збільшення питомої ваги продовольчих товарів, особливо стійкого попиту, є фактором зниження розміру товарних запасів.
4. Організація та частота завозу товарів.
Чим частіше завозяться товари до магазинів, тим з меншими запасами можна забезпечити виконання плану товарообороту, і навпаки. В свою чергу, частота завозу залежить від місцезнаходження роздрібних та гуртових організацій, розміщення їх основних постачальників, транспортних умов.
Чим ближче розташовані постачальники, гуртові бази до районів споживання, тим частіше відбувається завіз товарів в роздрібні торговельні підприємства і менше часу витрачається на їх доставку.
Таким чином, розмір утворення товарних запасів визначається політикою підприємства щодо вибору постачальників товарів, залежить від ефективності організації господарських зв'язків з ними та оптимальності розробленого графіка завозу товарів.
5.Площа торговельного залу та форма торговельного обслуговування.
Розмір товарних запасів, що знаходяться в торговому залі підприємства, повинен забезпечити представницьку викладку всього асортименту товарів, що є у наявності; свободу покупців у вивченні властивостей, характеристик товару та їх вибору; естетичний дизайн торговельного залу та його привабливість для покупців.
Чим більша площа торговельного залу, тим більший розмір товарних запасів має знаходитись безпосередньо в торговельному залі.
Суттєвий вплив створює і форма торговельного обслуговування. При самообслуговуванні потреба в товарних запасах, що знаходяться в торговельному залі, вища, ніж при обслуговуванні через прилавок.
6.Стан складського господарства.
Даний фактор носить обмежувальний характер та визначає максимально можливий розмір запасів товарів. Чим більша площа (ємкість) складських приміщень, тим в більших розмірах можуть створюватися (при потребі) товарні запаси. Окремі торговельні підприємства вимушені формувати товарні запаси на недостатньому рівні, власне з причини відсутності необхідних складських приміщень.
Суттєве значення має і наявність спеціалізованого складського обладнання (холодильних камер), можливість створення спеціальних умов для зберігання окремих товарів (овочі, бакалія, ювелірні вироби, хутро, синтетичні миючі засоби), дотримання товарного сусідства та інших правил зберігання.
7. Організація комерційної роботи.
Важливе значення для правильного визначення потреби в створенні товарних запасів та оперативного регулювання їхнього розміру мають кваліфікація й компетентність кадрів та рівень керівництва торговельним процесом, стан роботи з вивчення попиту населення, організація оперативного та дійового контролю за надходженням, реалізацією та залишками товарів, маневрування товарними ресурсами та інше.
Добре налагоджена робота в даному напрямку сприяє мінімізації розміру запасів неходових, залежалих товарів, понаднормативних запасів. Це дозволяє скоротити витрати підприємства з формування та зберігання товарних запасів, знизити товарні втрати.
8. Фінансове становище підприємства.
Формування товарних запасів може здійснюватися у різний спосіб:
- шляхом оплати товарів, що надходять, грошовими коштами
підприємства;
- шляхом отримання комерційного кредиту від постачальників
(отримання товарів з відстрочкою платні);
- шляхом прийому товарів під реалізацію або на комісію.
Можливості застосування кожного способу формування товарних запасів та співвідношення між ними безпосередньо залежать від фінансового становища торговельного підприємства, його платоспроможності та фінансової стійкості, ступеня довіри до нього.
Чим стійкіше фінансове становище підприємства, тим кращі можливості щодо формування товарних запасів воно має.
Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 2259;