Проводи повітряних ліній

Основними матеріалами для проводів ПЛ є мідь, алюміній та сталь. Неізольовані (голі) проводи можуть бути однодротовими та багатодротовими. Останні можуть складатись з двох металів (усередині – сталь, зовні – алюміній). У рідких випадках виготовляються порожнисті проводи (з міді ПМ або алюмінію ПА); їх використовують в якості збірних шин РУ 330 кВ та вище. Позначення проводів: М – мідні, А – алюмінієві, АС – стале-алюмінієві, ПСО – сталеві (однодротові) та ПС чи ПМС (багатодротові). Після букв – значення площі перерізу токопровідної частини, наприклад, АС-120 (рис. 2.4).

За технічними якостями мідні проводи – найкращі. Питома провідність становить , граничний опір при розриві ( ). Одначе економічні міркування змушують у більшості випадків використовувати проводи марок А та АС.

Алюмінієві проводи – з холоднокатаного дроту (від 16 мм²) – виконують лише багатодротовими і застосовують в мережах не вище 35 кВ при прогонах між опорами не більше 150 м. Алюміній має питому провідність і граничний опір при розриві .

Рисунок 2.4. Проводи повітряних ліній: а) мідний однодротовий; б) алюмінієвий

багатодротовий; в) сталеалюмінієвий; г) мідний порожнистий

Сталеві проводи мають малу електричну провідність , але значно більшу механічну міцність. Сталеві проводи використовують в мережах з малими електричними навантаженнями напругою до 10 кВ (в сільськогосподарських мережах, лініях зв’язку та автоблокування). Великий недолік – схильність до корозії; щоб запобігти цьому, провід оцинковують. Однодротові сталеві проводи (ПСО) виготовляють діаметром 3; 3,5; 4; 5 мм.