Категорії електроприймачів

Електричні мережі загального призначення умовно можна розділити на:

1) місцеві – радіусом дії 15…30 км, напругою до 35 кВ (а також глибокі вводи 110 кВ на промислових підприємствах);

2) районні – напругою 110 кВ і вище.

За напругою розділяють мережі до 1000 В і вище 1000 В.

За родом струму – постійного та змінного струмів. Останні – або трифазні (три-, чотирипровідні), або одно- чи двофазні відгалуження від чотирипровідних мереж. Тягові мережі електрифікованих залізниць – однофазні.

За призначенням – живлячі та розподільні. Живлячі мережі зв’язують окремі електричні станції та районні підстанції. В останньому випадку їх часто називають районними мережами (напругою 110 кВ і вище). Розподільні мережі призначені для живлення трансформаторних підстанцій, окремих електроприймачів (двигунів, світильників) та їх груп.

За конфігурацією та схемами приєднання розрізняють розімкнені та замкнені мережі.

До розімкнених мереж відносяться ті, що отримують живлення з одного боку. Вони можуть бути радіальними та магістральними.

Замкнені мережі – такі, в яких живлення будь-якого споживача може бути виконано з двох боків. Кільцеві мережі також відносяться до замкнених (рис. 1.2).

Рисунок 1.2. Схеми електричних мереж

За конструктивним виконанням – лінії, виконані проводами чи кабелями.

За вимогами до надійності електропостачання згідно з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) електроприймачі розділяються на три категорії.

І категорія – електроприймачі, перерва в електропостачанні яких може викликати небезпеку для життя людей, призвести до значних збитків, пошкодження дорогого основного устаткування, масового браку, розладнання складних технологічних процесів; порушення функціонування особливо важливих елементів комунального господарства. Такі електроприймачі повинні отримувати живлення від двох незалежних джерел, перерва в електропостачанні допускається лише на час автоматичного вмикання резервного джерела живлення.

Зі складу електроприймачів І категорії виділяється о с о б л и в а г р у -

п а електроприймачів, безперебійна робота котрих необхідна для безаварійної зупинки виробництва з метою запобігання життю людей, вибухів, пожеж та пошкодження дорогоцінного основного устаткування. Для них в якості третього незалежного джерела живлення, а для решти електроприймачів І категорії як друге джерело можуть бути використані місцеві електростанції, електростанції енергосистем (шини генераторної напруги), спеціальні агрегати безперебійного живлення, акумуляторні батареї та ін..

ІІ категорія – електроприймачі, перерва в електропостачанні котрих призводить до масового недовипуску продукції, масових простоїв робітників, механізмів та промислового транспорту, до порушення нормальної діяльності значної кількості міських та сільських жителів.

Допускається перерва в електропостачанні на час, необхідний для вмикання резервного живлення черговим персоналом чи виїзною бригадою. Допускається підводити до них живлення одноланцюговою ПЛ напругою 6 кВ і вище або однією кабельною лінією, розщепленою на два кабелі, кожний з яких приєднано через окремий роз’єднувач. Це – локомотивні і вагонні депо, залізничні селища, більшість нетягових споживачів, що живляться від тягових підстанцій.

ІІІ категорія – решта електроприймачів, що не відповідають визначенню І та ІІ категорій, перерва живлення їх допускається до однієї доби.