Оцінювання інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків НС.

План.

Загальні відомості оцінки інженерної та пожежної обстановки.

Суть оцінки пожежної обстановки.

Оцінка інженерної обстановки.

Загальні положення

Під пожежною обстановкою розуміють масштаби і щільність ураження населення пожежами населених пунктів, об'єктів і прилеглих до них лісових масивів, які впливають на роботу об'єктів народного господарства (ОНГ) та життєдіяльність населення, а також на хід рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт (РІНАВР).

Під інженерною обстановкою розуміють сукупність наслідків дії стихійних лих, аварій (катастроф), а також первинних і вторинних вражаючих факторів ядерного вибуху, інших сучасних засобів ураження, в результаті яких, мають місце руйнування будівлі, споруди, устаткування, комунально-енергетичні мережі, засоби зв'язку і транспорту, мости, греблі, аеродроми і т.п., які впливають на стійкість роботи ОНГ і життєдіяльність населення.

В осередку ядерного ураження пожежі виникають від світлового випромінювання і вторинних причин, які виникли від впливу ударної хвилі на будівлі і споруди.

Масштаби і щільність ураження пожежами залежать в основному від таких факторів:

- вид вибуху, його потужність, координати епіцентру;

- щільність і характер забудови міста чи території об'єкта;

- категорії виробництва підприємств міста чи об'єкта;

- ступені вогнестійкості більшості будівель чи споруд міста (об'єкта);

- швидкість та напрямок середнього і приземного вітрів;

В зв'язку з характером технологічного процесу об'єкти розділяють на 5 категорій пожежної небезпеки.

1) категорія А - нафтопереробні заводи, хімічні підприємства, склади

бензину, цехи обробки та використання металічного натрію, калію, штучного волокна;

2) категорія Б - цеха виготовлення транспортування вугілля, муки з деревини, розмолочувальні дільниці млинів, цехи обробки синтетичного каучука, виготовлення цукрової пудри, склади кіноплівки та ін.;

3) категорія В - деревообробні, столярні, модельні та лісотарні цехи,

відкриті склади масла, масляне господарство електростанцій, цехи текстильного виробництва та ін.;

4) категорія Г - металеві виробництва, підприємства по обробці металів, термічні та інші цехи, а також котельні;

5) категорія Д - підприємства по холодній обробці металів і інші пов'язані із зберіганням і переробкою негорючих матеріалів;

Будівлі і споруди розрізняють на V ступеней вогнестійкості .I- основні елементи виконані з негорючих матеріалів, а несучі конструкції мають підвищену стійкість до дії вогню; II- основні елементи виконані з негорючих матеріалів; III- з кам'яними стінами і дерев'яними відштукатуреними перекриттями; IV- відштукатурені дерев'яні будівлі; V- дерев'яні невідштукатурені будівлі.

Під окремою пожежею розуміють пожежу, яка виникла в окремій будівлі чи споруді. Пересування людей і техніки по забудованій території між окремими пожежами можлива без засобів захисту від теплового випромінювання.

Під суцільними пожежами розуміють одночасне інтенсивне горіння більшості будівель чи споруд на даній ділянці забудови. Пересування людей і техніки через територію з суцільними пожежами не можлива без засобів захисту від теплового випромінювання.

Суцільні пожежі можуть бути на територіях з щільністю забудови будівлями і спорудами IV і V ступенів вогнестійкості не менше 15%, III-не менше 20% і I і II- не менше 30%. Поширення пожеж на цих ділянках відбувається в основному за рахунок передачі тепла випромінюванням.

Під пожежею в завалах розуміють пожежу, яка виникла на територіях забудови будівлями чи спорудами I, II, III ступенів вогнестійкості, які опинились в зоні повних руйнувань. Як правило, пожежа в завалах супроводжується інтенсивним задимленням навколишнього середовища, виділенням оксиду вуглецю та інших токсичних газів.

Особливу форму непоширюючої суцільної пожежі являє вогняний шторм, який характеризується наявністю потоку продуктів згорання і нагрітого повітря, притоком свіжого повітря зі всіх сторін зі швидістю не менше 50 км/год у напрямку до кордон вогняного шторму.

Вогняний шторм може виникнути після появи суцільної пожежі на ділянці забудови площею не менш 2.5 км², в якій вписується коло радіусом 0.9 км, при швидкості приземного вітру не більш 5м/с, вологості повітря не більш 30% і при наявності не менш 100 кг горючих матеріалів на 1м² забудови. В забудові будівлями та спорудами ІV і V ступеней вогнестійкості вогняний шторм можливий на ділянці 0.25км ². Пересування через ділянку, охоплену вогняним штормом не можливе як для техніки так і для людей.

Вогняні шторми можуть бути на ділянках із щільністю забудови будівлями і спорудами III,IV і V ступенем вогнестійкості не менше 20%.

Під щільністю пожеж в осередку ядерного ураження розуміють відношення у відсотках одночасно палаючих будівель і споруд від світлового випромінювання до їх загальної кількості на даній ділянці забудови.

Орієнтаційні радіуси розподілу щільності пожеж визначаються по таблицях.

Кордон суцільної пожежі на яку вогонь поширюється з найбільшою швидкістю називається фронтом суцільної пожежі. Швидкість переміщення фронту суцільної пожежі називається швидкістю її поширення.

При швидкості приземного вітру до 5 м/с швидкість поширення вогню в міській забудові будівлями і спорудами IV і V ступеней вогнетривалості слід приймати до 300 м/год, II і III степеней вогнетривалості -120 м/год. В населених пунктах забудованих будівлями і спорудами V ступені вогнетривалості з крівлями які горять, швидкість поширення вогню слід приймати до 900 м/год. При свіжому приземному вітрі (9 – 10 м/с) швидкість поширення вогню в забудові слід збільшити в два рази, при дуже свіжому приземному вітрі (18-20м/с) - в три рази.