Види і місткість ємностей для деяких НХР

Наземні резервуари розміщуються групами. В кожній групі передбачається резервна ємність для перекачування НХР на випадок аварійної ситуації. Для кожної групи резервуарів за периметром робиться замкнуте обвалування або загороджувальна стінка з негорючих і стійких до корозії матеріалів висотою не менше 1 м. внутрішній об’єм обвалування розраховується на повній об’єм групи резервуарів. Відстань від резервуарів до підошви обвалування приймається рівною половині діаметру ближнього резервуару , але не менше 1 м.

Відстань від складів НХР об’ємом більше 8000 м³ до населених пунктів повинна бути не менше 1000 м. Відстань від складів до місць масового скупчення людей (стадіони, базарі, вокзалі й т.п.) збільшується в 2 рази.

Для зберігання НХР на складах використовуються наступні головні способи:

а.) в резервуарах під високим тиском;

б.) в ізотермічних сховищах при тиску близькому до атмосферного (низькотемпературне сховище), або до 1 Па (ізотермічне сховище, при цьому використовуються шарові резервуари великої місткості);

в.) зберігання при температурі навколишнього середовища в закритих ємностях (для сильно киплячих рідин).

У випадку руйнування ємності, що зберігала НХР під тиском, і наступного розливу речовини, її попадання в повітря може здійснюватися протягом тривалого часу. Процес випарювання в цьому випадку можна умовно розділити на періоди:

1 (перший) – бурхливе, майже моментальне випаровування за рахунок різниці пружної насиченої пари НХР в ємностях і і парціального тиску в повітрі. Враховуючи, що за цей період часу випаровується значна кількість НХР, то виникає хмара з концентраціями НХР, значно перевищуючи смертельні.

2 (другий) - нестійке випаровування НХР за рахунок тепла піддону (обвалування), зміни теплоутримання рідини і притоку тепла від навколишнього повітря). Характеризується різким спадом інтенсивності випаровування в перші хвилини після розливу з одночасним пониженням температури рідкого шару нижче температури кипіння.

3 (третій) – стаціонарне випаровування НХР за рахунок тепла навколишнього повітря. Залежить від швидкості вітру, температури навколишнього середовища і рідкого шару. Тривалість стаціонарного періоду залежить від типу НХР, його кількості, зовнішніх умов і може складати від годин до декілька діб.

У випадку руйнування оболонки ізотермічного сховища і розливу в піддон (обвалування), випарювання у в зв’язку з малим надмірним тиском майже не спостерігається. Для цього типу ємностей характерні періоди нестаціонарного і стаціонарного випаровування НХР. При цьому, кількість речовини, що переходить у первину хмару, не перевищує 3-5 % при температурі навколишнього повітря 35-30⁰ С.

При руйнуванні оболонок з сильно кип’яченими рідинами виникнення первинної хмари не спостерігається.

Де які НХР, крім отруйної дії, мають пожеже небезпечні (аміак, окисел етилену, синильна кислота, окисел вуглецю та інші) і вибухонебезпечні (гідразин, окисли азоту та інші) властивості.

Аварія з НХР — це подія техногенного характеру, що сталася на хімічно небезпечному об’єкті внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров’ю людей.

Осередком хімічної поразкиназивається територія, у межах якої в результаті впливу НХР відбулися масові поразки людей і сільськогосподарських тварин.

Вторинна хмара НХР — це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної поверхні (для легко летючих речовин час розвитку вторинної хмари після закінчення дії первинної хмари відсутній, для інших речовин він залежить від властивостей НХР, стану обвалування та температури повітря).

Зона можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) — територія, у межах якої під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями.

Зона хімічного забруднення НХР (ЗХЗ) — територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.

Первинна хмара НХР — це пароподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємкості над поверхнею зрідженої НХР і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємкості без випару з підстильної поверхні.

Прогнозована зона хімічного забруднення (ПЗХЗ) — розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формою еліпса.

Хмара НХР — суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах (концентраціях), небезпечних для довкілля (уражальних концентраціях). Розрізняють первинну і вторинну хмару забрудненого повітря.

На об'єктах господарської діяльності хімічну обстановку виявляють пости радіаційного й хімічного спостереження, ланки й групи радіаційної й хімічної розвідки. За результатами розвідки оцінюється хімічна обстановка.