Проект забудови (ПЗ).

Проект забудови (ПЗ) розробляється на територію нового чи реконструкцію житлового району (мікрорайону), кварталу на основі затвердженого проекту детального планування (ПДП).

Проект забудови мікрорайону ( кварталу ) виконується в дві стадії.

1.Проект із загальним кошторисом вартості.

2.Робоча документація з кошторисами.

На першій стадії розробляється:

- схема генплану всього мікрорайону;

- інженерні мережі;

- схема організації рельєфу;

- уточнюються межі містобудівельних комплексів або черги будівництва;

- типи житлових будинків і громадських споруд;

- розробляються макети забудови всього мікрорайону.

На другій стадії розробляються робочі креслення і кошториси на об’єми робіт передбачених на першій стадії проектування.

Допускається розробляти проект забудови в одну стадію – робочий проект із загальним кошторисом вартості. Робочий проект розробляється на ділянки житлового району (кварталу) при розміщені на ньому одного або де-кількох нескладних споруд з прив’язкою типових проектів.Робочий проект також розробляється на проектування міських вулиць.

Лекція 8. ВУЛИЧНО - ДОРОЖНА МЕРЕЖА МІСТА.

8.1.Загальні положення та призначення вулиць.

Вулично-дорожна мережа - це система транспортних і пішохідних зв’язків між елементами планувальної структури міста та частинами

його території, яка призначається для організації руху транспорту і пішоходів, прокладання інженерних комунікацій та благоустрою.

Планувальна структура вулично-дорожної мережі являється основою планувальної побудови генерального плану міста. Принципом її організації є досягнення компактності і економії затрат часу на переміщення.

Транспортна інфраструктура - найбільш дієва у планувальному відношені, яка не тільки забезпечує життєві функції міста, але й суттєво впливає на зональне містобудівельне рішення.

Вулична мережа міста – один з найбільш стабільних його елементів, тому повинна бути розрахована на дуже тривалий період використання без істотних перебудов, що обходяться надто дорого.

Вулицею називається частина території міста або населеного пункту яка розміщена між червоними лініями або лініями забудови і призначена для руху транспорту і пішоходів, для прокладання інженерних мереж, відводу поверхневих вод, розміщення зелених насаджень і влаштування наземного обладнання.

Межі вулиці по її ширині визначаються червоними лініями, які встановлюються генеральним планом міста. Червоні лінії - це умовні лінії , які обмежують територію існуючих та проектуючих вулиць і відділяють їх від інших територій міста

Ширина вулиць у межах червоних ліній становить:

а) для магістральних вулиць:

- загальноміського значення безперервного руху - 50-90 м;

- загальноміського значення регульованого руху - 50-80 м;

- районного значення 40-50 м;

б) для вулиць місцевого значення - 15-35 м;

в) для селищних і сільських вулиць (доріг) - 15-25 м.

Ширина вулиць і доріг визначається розрахунком залежно від інтенсивності руху транспорту і пішоходів, набору елементів поперечного профілю (проїзних частин, технічних смуг для прокладки підземних комунікацій, тротуарів, зелених насаджень та ін. Рис.8.1)

Червона лінія Червона лінія

Ширина вулиці

Рис.8.1. Поперечний профіль міської вулиці.

Елементи міської вулиці:

1. Проїзна частина.

2. Тротуари.

3. Смуги зелених насаджень.

4. Розподільчі смуги , що роз’єднують протилежні напрямки руху транспорту.

5. Підземні інженерні мережі.

6. Шляхи рейкового (трамвай) транспорту.

7. Пристрої регулювання руху.

8. Пристрої для відведення поверхневих вод.

9. Пристрої для обслуговування пасажирів.

Вулично-дорожна мережа являється частиною міськіх шляхів сполучення, яка забезпечує необхідні вантажні і пасажирські зв’язки між окремими функц іональними зонами міста,а також всередині цих зон та інших міських територій.

Основою вулично-дорожної мережі являються магістральні вулиці і дороги, а також вулиці і дороги місцевого значення.

Мережа міських вулиць і доріг являється однією із основних елементів планувальної структури міста і вона повинна забезпечувати:

- Найкоротші пасажирські зв’язки між житловими районами кварталами, масивами ) і місцями праці, громадським центром міста, об’єктами культурно-побутового обслуговування , і центрами мікрорайонів;

- Необхідну пропускну спроможність і надійність функціонування всіх елементів вулично-дорожної мережі з можливістю швидкого перерозподілу транспортних потоків при виході з ладу окремих ділянок мережі.

- Необхідні швидкості руху транспорту, що забезпечують нормативні витрати часу на трудові поїздки;(Витрати часу на пересування від місць проживання до місць прикладення праці для 90 % трудящих (в один кінець), як правило, не повинні перевищувати: у містах з населенням понад 1 млн. чол. . - 45 хв, , від 500 тис. до 1 млн. чол. - 40 хв; від 250 до 500 тис. чол. - 35 хв, до 250 тис. чол. - 30хв. (ДБН 360-92).

- Безпеку і зручність руху транспорту і пішоходів ;

- Зручні зв’язки з мережою позаміських автомобільних доріг і спорудами інших видів транспорту – аеропортами, залізничними станціями, морськими та річними портами.

- Можливість раціонального прокладання інженерних комунікацій по вулично-дорожній мережі.

- Допустимі рівні шуму та загазованості повітря.