Повітряний транспорт.

Повітряний транспорт відіграє велику роль у зовнішніх зв’язках великих міст, розташованих у різних регіонах, різних країнах і на різних континентах.

Особливості повітряного транспорту:

- велика швидкість руху;

- потреба в значних територіях для зльоту і посадки;

- потреба в повітряних коридорах убік зльоту;

- сильний шум і вібрація, особливо при зльоті і посадки.

Рухомий склад повітряного транспорту розділяється на: сухопутні літаки, гідролітаки, вертольоти.

Основними наземними спорудами повітряного транспорту є аеропорти.

Аеропортом називається аеродром, обладнаний спеціальними спорудами і пристроями, необхідними для експлуатації літаків і виконання пасажирських і вантажних операцій. Аеродромом називається земельна ділянка, пристосована для зльоту і посадки літаків. Повітряний простір над аеропортом називається акваторією.

При розміщенні аеродромів необхідно враховувати дві протилежні вимоги. Оскільки видалення від мети руху скорочує середню швидкість проїзду, аеродроми слід розташовувати якнайближче до міста. У той же час слід враховувати довжину зльотно-посадочних смуг, високий рівень шуму, просторість території аеродромів і т.д., у зв'язку з чим бажано розміщувати їх далі від житла.

Оскільки застосовуються все більш важкі літаки, що потребують довгих стартових смуг і роблять великий шум та вібрації, в багатьох європейських містах нові міжнародні аеропорти будуються значно далі від центру і займають велику територію. Старі аеродроми в Глазго, Києві, Осло, Римі, Стокгольмі були віддалені від центру приблизно на 10 км, тоді як нові – на 35-55 км. Однак і така дальність може виявитися недостатньою. Зростає потреба в необхідних територіях. Аеродром Стокгольм-Арланда займає 2500 га, тобто територію, на якій можна побудувати місто на 100 тис. чи навіть більше жителів, площа аеропорту Париж-Руасен –складає 2900 га.

Щоб уникнути негативних наслідків дальності аеродромів від міст, необхідно забезпечити швидкий і зручний проїзд до них.

Вимога поліпшення зв'язку з містом стосується і аеродромів, що обслуговують внутрішні авіалінії, на яких використовуються більш легкі літаки. У цьому випадку аеродроми можуть знаходитися ближче до центру, оскільки тривалий проїзд до них при порівняно нетривалих польотах зводять до мінімуму переваги повітряного транспорту.

Міжнародні аеропорти з'єднують з центрами міст швидкісними автострадами і лініями рейкового транспорту, незалежними від мережі завантажених міських магістралей. Пасажири доставляються на віддалені аеродроми також вертольотами, для яких потрібні невеликі посадкові площадки. Але вертольоти досить дорогі і роблять багато шуму, тому їхнє широке застосування в межах міста може негативно позначитися на умовах життя населення.

Крім заміських аеропортів у великих і значних містах можуть розміщуватися центральні аеровокзали, де пасажири оформлюють свою поїздку і звідти переїжджають в аеропорти на швидкісних видах транспорту: експрес-автобусами, вертольотами та ін. Такі міські центральні аеровокзали доцільно розміщувати в значних містах біля кінцевих станцій ліній метрополітену.

Міські аеровокзали, що виконують функції передполітного обслуговування, як правило, створюють тільки в найзначніших містах із числом жителів понад 1 млн. При пасажиропотоці на аеровокзалі понад 1500 чол./год. необхідно розглядати можливість спорудження другого аеровокзалу. Великі зручності створює міський аеровокзал при наявності в місті кількох аеропортів. Міський аеровокзал повинен розміщуватися на території, що зручно з’єднується з усіма районами міста.

Міський аеровокзал доцільно розміщувати в безпосередній близькості до траси міської швидкісної дороги або магістральної вулиці, що виходить на автомобільну дорогу до аеропорту. Біля аеровокзалу повинні бути станції швидкісного +міського транспорту (при його наявності).

У містах із чисельністю населення менше 500 тис. жит., як правило, споруджують пункт відправлення пасажирів в аеропорт. Його розміщують часто в центральній частині міста. В малих, великих і середніх містах пункти відправлення пасажирів в аеропорт доцільно влаштовувати суміщеними з автобусними вокзалами і станціями, що також мають зручні зв’язки з усіма районами міста.

Лекція 7. СТАДІЇ ПЛАНУВАЛЬНОГО ПРОЕКТУВАННЯ.

По планувальній організації території міста, планувані та забудові міст та сіл і окремих їх частин передбачені наступні види проектної документації :

- Проект районного планування.

- Генеральний план ( міста, села ).

- Проект детального планування ( ПДП ).

- Проект забудови ( ПЗ ).

Перечислені види проектної документації відрізняються по змісту, складу і масштабами креслень, але всі вони повинні задовольняти вимогам по охороні навколишнього середовища.

Проект районного планування.

Проектна документація з районного планування поділятєся на:

1.Схеми районного планування.( розробляються в 1-шу чергу).

2.Проект районного планування.( розробляється у 2-гу чергу ).

Схеми районного плануваннявиконують для досить великих територій таких як: країна, область, район, зони впливу великої ГЕС, великий лісопромисловий район і т.д.

Основною задачею схем районного плануванняявляється виявлення природних і економічних ресурсів планувального району і розробка загальних принципових рекомендацій по комплексному використанню цих ресурсів і розміщеню важливих об’єктів народного господарства (підприємств будіндустрії, будівництва промислових та енергетичних комплесів,магістральних транспортних та інженерних комунікацій,формування рекреаційних зон, створення національних та природних парків та інше).

Схеми розробляються на підставі аналізу:

- природних умов;

- територіальних особливостей;

- природних ресурсів;

- мережі населених пунктів;

- транспортно-дорожної мережі;

- рівня розвитку н/господарства.

В схемах районного планування намічаються економіко – планувальне районування, по якому виділяються райони різної н ародногосподарської спеціалізації, які і будуть розроблятися в наступних стадіях планування.

В складі схем районного планування розробляються графічні і текстові матеріали.

1. Проектний план.

2.Схема комплексної оцінки території.

3.План сучасного використання території.

4.Схема охорони природи і захист від шкідливих геологічних і гідрогеологічних процесів.

5.Карта–схема розміщення пам’ятників історії, культури, архітектури та містобудування.

6.Схема розміщення проекуючої території в системі економічного району.

7.Пояснююча записка і ТЕП.

Проект районного планування базується на схемі районного планування.

Розробляється, як правило, на територію одного адміністративного району і являється основою для розробки генпланів міст, сіл, будівництва промислових комплексів та підприємств.

Основними задачами цієї стадії проектування являється :

- аналіз території, природних і трудових ресурсів;

- розробка функціонального зонування району і конкретних рішень по розміщенню об’єктів промисловості і сільського господарства;

- розселенню населення;

- створенню приміських і зелених зон міста;

- інженерному обладнанню;

- організації зон відпочинку;

- заходи по охороні навколишнього середовища, пам’ятників історії і культури.

Принципові рішення проекта районного планування являються основою при розробці генпланів міст та інших населених місць.

Різниця схем від проекта районного планування полягає в тому, що в схемах ставиться задача розкрити можливості плануючої території, а в проекті районного намічаються шляхи конкретного витконання цих можливостей.

Склад графічного матеріалу проекта районного планування аналогічний кресленням схем районного планування, але з детальною і поглибленою проробкою даних. Креслення виконуються в крупнішому масштабі.

7.2.Генеральний план міста.

Генеральний план (генплан) розробляється на основі проекту районного планування. Генплан являється основним містобудівним документом в якому визначаєтьсються напрями довгострокового (20 років і більше) функціонального і об’ємно-планувального розвитку міста.

Ціль генплану - визначити перспективу розвитку містоутворюючої бази і розрахункову чисельність населення, розробити архітектурно-планувальну структуру міста з врахуванням природно-кліматичних умов; створити раціональне розміщенняя місць прикладення праці і розселення; визначити систему магістральних вулиць і транспорту, інженерного обладнання і благоустрою; розробити містобудівельні заходи по охороні і покращенню навколишнього середовища, пам’ятників історії і культури.

Генплан міста передбачає:

1.Вирішення планування.

2.Вирішення забудови.

3.Розміщення транспортних зв’язків - магістральних та місцевих вулиць.

4.Розміщення інженерних мереж.

5.Розміщення підприємств промисловості.

6.Організація системи культурно-побутового обслуговування.

7.Розміщення підприємств енергопостачання.

8.Упорядкування - благоустрій.

9.Розміщення складських територій.

Генплан одночасно і взаємопов’язано вирішує завдання :

1. Народногосподарські - розрахунок і розміщення промислових підприємств, вузлів зовнішнього транспорту, науково – виробничих комплексів.

2. Соціально – культурні - розрахунок, розміщення і планування житлових районів , громадських центрів , мереж культурно-побутового обслуговування, зелених насаджень загального користування, вулично – транспортної мережі, експлуатації і очистки міст.

3. Екологічні - розрахунок і розміщення зелених зон , охорони і очищення водного і повітряного басейнів, збереження рельєфу і ландшафту.

4. Економічні - забезпечення економічності будівництва і експлуатації.

5. Естетичні - цілісність композиції, формування великих містобудівних ансамблів тощо.

Генеральні плани крупних міст (500 тис.чол. і більше) розробляється у дві стадії :

1-ша стадія - ТЕО ( техніко-економічне обґрунтування ) розвитку міста:

- основні показники розвитку міста;

- порівняння варіантів його територіального розвитку;

- функціональне зонування;

- планувальна організація ( М1:25 000 – М1:10 000 )

2-га стадія - Генеральний план міста:

- схеми функціонального зонування і планувальної організації;

- схема транспорту;

- схеми інженерних мереж;

- охорона навколишнього середовища ( М1:10 000 – М1:5 000 ).

Для міст з проектною чисельністю населення менше 500 тис.чол. генплан розробляється в одну стадію, при цьому, ТЕО виконується як розділ генплану.

Розробка генерального плану передбачає такі основні етапи :

1. Підготовку і затвердження завдання на розробку проекту;

2. збирання вихідних даних про економічні, природні, демографічні та інші умови;

3. підготовку топографічної і геологічної підоснов;

4. рекогносцирувальне обстеження;

5. розробка і порівняння варіантів проектних рішень;

6. оформлення графічних і текстових матеріалів;

7. погодження проекту із зацікавленими відомствами;

8. затвердження проекту;

Генеральний план - основний документ, який визначає:

1. Планувальну структуру міста.

2. Функціональне зонування.

3. Розташування центрів обслуговування.

4. Організацію транспортних зв’язків.

5. Інженерне обладнання.

Спеціальним розділом генерального плану є проект розташування 1-ої черги будівництва.

Генеральний план є основою для усіх наступних стадій містобудівельного і архітектурного проектування – проектів детального планування ( ПДП) і проектів забудови (ПД).

Генплан орієнтований за сторонами світу і доповнюється розою вітрів.

Проект детального планування ( ПДП ).

Проект детального планування (ПДП) розробляється на окремі частини сельбищної зони, або інші функціональні зони міста. Це може бути проект житлового району, наукового, медичного чи спорткомплексу, зони відпочинку і т.д. ПДП виконується в крупному масштабі ( М1:20000;М1:10000;М1:5000,М1:1000) і служить для уточнення планувальної структури, для забудови з встановленням червоних ліній вулиць і площ. В проекті детального планування визначається тип будинків, поверховість, уточнюється необхідність в закладах обслуговування і їх розміщенні, уточнюється характер транспортного обслуговування, інженерного обладнання, озеленення.

Затверджений ПДП являється основою для видачі завдання на виконання проектів будівництва будинків, споруд, вулиць, площ, транспортних розвязок, інженерних мереж цілого району або його частин.

Проект детального планування розробляється в такому складі:

1.Схема розміщення проектуючої території в плані міста.

2.Підоснова (план сучасного використання території).

3.Ескіз забудови з планом червоних ліній (основне креслення ).

4.Розбивочне креслення червоних ліній.

5.Макет забудови і планування.

6.Схема організації руху транспорту і пішоходів.

7.Схема розміщення магістральних інженерних мереж і споруд.

8.Схема інженерної підготовки і організація рельєфу.

9.Поперечні профілі вулиць.

10.Пояснююча записка.