Оптимізація параметрів середовища

Важливою ергономічною вимогою, виконання якої забезпечує висо­кий рівень обліку, контролю та аналізу, є оптимізація параметрів середо­вища. Основними такими параметрами є рівень освітлення приміщення бухгалтерії, інтелектуальне і зорове навантаження, естетичний рівень світлокольорової композиції в робочій зоні, рівень дисципліни праці та ін.

Бухгалтерію слід розміщувати поблизу основного виробництва і в одній будівлі з іншими службами управління. У разі невеликої чи­сельності облікового апарату (7—8 осіб) всіх працівників краще зо­середжувати в одній великій кімнаті на першому поверсі. Розміщу­вати працівників бухгалтерії в окремих кімнатах не слід, оскільки це порушує поточність роботи, зв'язок між підрозділами і виконав­цями, знижує контроль за ходом праці і трудовою дисципліною. В окремих кімнатах розміщують осіб, які приймають відвідувачів (го­ловний бухгалтер, касир). Оскільки в розумовій праці важлива роль належить зору, робочі місця освітлюють з урахуванням контрастно­сті об'єкта і фону. Освітлення може бути природним і штучним.

На продуктивність розумової праці впливає і кольорове оформ­лення інтер'єру — стін, меблів, панелей. У приміщеннях з вікнами на північ стіни фарбують у теплий жовтий колір, оскільки він ство­рює ілюзію освітлення сонячними променями. Голубий і світло-зелений кольори, навпаки, вважають холодними, тому їх використо­вують у приміщеннях з вікнами на південь.

Одним з факторів, які впливають на підвищення продуктивності розумової праці, є тиша. Щоб створити нормальні робочі умови в службових приміщеннях, необхідно вжити комплекс адміністратив­них, будівельних і організаційно-технічних заходів.

Важливими факторами умов праці є температура і вологість по­вітря. Температуру в приміщенні для розумової праці слід підтри­мувати 18... 20 °С.

Негативно впливають на продуктивність праці підвищена воло­гість повітря (більш як 60%), а також його забрудненість. З підви­щенням температури і вологості повітря в літні місяці ефективність праці різко знижується. В цьому випадку виправдовує себе система кондиціонування повітря.

Нормальні умови повітряного середовища можна забезпечити лише тоді, коли на одного працівника припадатиме не менш як 20 м³ об'єму приміщення. Інтенсивність вентиляції визначають з розрахунку на кожного працюючого близько 30 м³ свіжого повітря за годину, а в приміщеннях, де на одну людину припадає 20.. .40 м³ , — не менш як 20 м³ год. У приміщенні допускається не більш як 20 мг/л складу окису вуглецю і 2—4 мг/м³ пилу.

Важливим фактором, який поліпшує склад повітря, знижує нервово-психологічну і зорову втому, є озеленення приміщення з ура­хуванням географічних умов. У невеликих приміщеннях рослини розміщують на стінах, у великих (за достатньої освітленості) — на підлозі.

Архітектурно-планувальне вирішення інтер'єру приміщень має забезпечувати об'ємно-просторову єдність виробничого середови­ща. Мета естетизації — підвищити змістовність і культуру обліково-аналітичної праці. Естетизація робочих місць має свої особливості, які відрізняються новим підходом до формування виробничого се­редовища. При цьому слід враховувати естетичні потреби обліков­ців. Для виконання роботи з естетизації запрошують спеціалістів вищої кваліфікації — художників-конструкторів, ергономіків і пси­хологів.

Реалізація ергономічних вимог дасть змогу забезпечити оптимізацію створення і функціонування системи автоматизованого облі­ку. Впровадження ергономічних вимог, норм і показників для створення і функціон}Жння системи обліку здійснюється за допомогою розглянутих раніше методів, методик, інструкцій та інших норматив­но-технічних документів. Такими документами є як загальні, так і галузеві стандарти з ергономіки, нормативно-довідкові документи з питань роботи з комп'ютером (наприклад, робочі інструкції).

За умов масового використання ПК питання ергономічного за­безпечення набувають великого значення, оскільки від вирішення їх значною мірою залежать не тільки продуктивність праці, якість об­ліку, контролю та аналізу, а й здоров'я обліковців.

ТЕМА 11