Загальні принципи проведення аудиту в умовах функціонування автоматизованих інформаційних систем

Комп'ютеризація принципово не змінює елементів методу бухгалтерського обліку. Найбільші зміни відбуваються в технології обробки облікової інформації, що виражається в порядку побудови комп'ютерних форм бухгалтерського обліку. Водночас комп'ютерна обробка даних впливає на процес вивчення аудитором системи обліку і внутрішнього контролю підприємства, що перевіряється.

Автоматизація бухгалтерського обліку та інших управлін­ських функцій підприємства, з одного боку, і автоматизація ауди­ту, з іншого, докорінно змінюють проведення аудиту на конкрет­ному економічному об'єкті. Стали розрізняти аудит поза ком­п'ютерним середовищем, тобто на об'єкті з традиційною техно­логією ручного ведення обліку, і аудит у комп'ютерному середо­вищі — на об'єкті, де бухгалтерський облік виконують з вико­ристанням комп'ютерів. Сам аудит можна також проводити без використання комп'ютерів або за їхньою допомогою.

У цих умовах суттєво змінюється організація і методика про­ведення аудиту, оскільки здійснення її за методиками, орієнто­ваними на традиційний облік, не дає бажаного результату.

В умовах функціонування автоматизованих інформаційних систем зазнають деяких змін основні принципи аудиту. Відпо­відно, застосування комп’ютнрних інформаційних систем (КІС) може вплинути:

• на процедури, яких дотримується аудитор у процесі одер­жання достатнього уявлення про системи бухгалтерського об­ліку та внутрішнього контролю;

• на аналіз властивого ризику та ризику системи контролю, за допомогою якого аудитор проводить оцінку ризику;

• на розробку і здійснення аудитором тестів контролю та проце­дур перевірки за суттю, необхідних для досягнення мети аудиту.

Проведення аудиту в умовах використання комп'ютерних систем регламентується як міжнародними, так і національними нормативами, зокрема Міжнародним стандартом № 401 «Аудит в умовах комп'ютерних інформаційних систем». Є також поло­ження про міжнародну аудиторську практику, присвячені пи­танням проведення аудиту в середовищі різних комп'ютерних інформаційних систем і водночас оцінці аудиторських ризиків, а також вимогам до спеціальних знань аудиторів про комп'ю­терні інформаційні системи. В Україні діє Національний норма­тив аудиту № 13 «Аудит в умовах електронної обробки даних», який регламентує дії аудиторської організації при здійсненні аудиту в умовах комп'ютерної інформаційної системи, що функ­ціонує на підприємстві, яке перевіряють, а також нормативи № 30 «Використання комп'ютерів в галузі аудиту» та № 31 «Вплив системи електронної обробки даних на оцінку систем бухгал­терського обліку та внутрішнього контролю».

Метою цих нормативів є встановлення стандартів і надання рекомендацій про процедури, яких необхідно дотримуватися при проведенні аудиту в умовах комп'ютерних інформаційних систем.

Зміст відповідних міжнародних і національних стандартів у цілому подібний. У них зазначається, що аудитор зобов'язаний розглянути, яким чином КІС впливає на аудит.

Під час планування стадій аудиторських процедур, на які може вплинути середовище КІС суб'єкта, аудитор має скласти собі уявлення про значимість і складність процесів функціонування КІС, а також про доступність даних для використання в аудиті. Це уявлення охоплює такі аспекти.

Значимість. Належить до змісту тверджень, які містяться у фінансовій звітності і підлягають комп'ютерній обробці.

Складність комп'ютерної обробки в кожній значній при­кладній бухгалтерській програмі. Прикладна програма вважаєть­ся складною, якщо, зокрема:

• обсяг операцій такий, що користувачам важко виявити і ви­правити помилки, допущені в процесі обробки;

• комп'ютер автоматично генерує суттєві операції або провод­ки безпосередньо в іншій прикладній програмі;

• комп'ютер виконує складні розрахунки за фінансовою інфор­мацією і (або) автоматично генерує операції чи проводки, які не можна підтвердити або вони не підтверджуються окремо;

• обмін операціями з іншими організаціями здійснюється елек­тронним способом (як у системах електронного обміну інфор­мацією), і при цьому не проводиться фізична перевірка на пред­мет правдивості або прийнятності.

Організаційна структура діяльності КІС клієнта, а також ступінь концентрації або розподілу комп'ютерної обробки в рам­ках суб'єкта, зокрема те, як вони можуть впливати на розподіл обов'язків.

Доступність даних. Первинні документи, деякі комп'ютерні файли й інший доказовий матеріал, який може знадобитися ауди­тору, можуть існувати тільки протягом короткого періоду часу або у форматі, доступному для перегляду тільки на комп'ютері.

Застосування комп'ютерних систем контролю зумовлює не­обхідність одержання спеціальних знань для проведення оглядів контролю і спрощення процесу проведення аудиту.

Аудитору належить добре орієнтуватися в діючих автоматизо­ваних системах обліку, контролю й аналізу, знати принципи розпо­ділу функцій взаємного контролю серед працівників, котрі бе­руть участь у процесі обробки облікової інформації. Для прове­дення аудиту в комп'ютерному середовищі аудитор зобов'язаний:

• мати додаткові знання в галузі систем обробки економічної інформації;

• мати уявлення про технічний, програмний, математичний та інші види забезпечення комп'ютерних систем бухгалтерського обліку (КСБО);

• володіти термінологією в галузі комп'ютеризації; чітко уяв­ляти особливості технології і послідовність процедур комп'ю­терної обробки облікової інформації;

• знати організацію роботи бухгалтерії в умовах КІС;

• уміти працювати на комп'ютері з основними офісними про­грамами;

• мати практичний досвід роботи з різними системами бух­галтерського обліку, аналізу, з правовими і довідковими систе­мами, із спеціальними інформаційними системами аудиту.

Усі ці знання йому необхідні, щоб правильно визначити, який вплив на організацію, планування, проведення аудиту справля­ють умови використання КІС на економічному об'єкті, що пе­ревіряється.

Зважаючи на різноманітність і складність комп'ютерних тех­нологій, від аудитора не вимагається бути першокласним спеціа­лістом з комп'ютерного бухгалтерського обліку. Тому, якщо в аудитора немає достатніх знань, він зобов'язаний запрошувати експерта в галузі інформаційних технологій.

Під час проведення аудиту в умовах автоматизованої оброб­ки облікової інформації аудиторам рекомендується включати до індивідуальних завдань питання з перевірки програми, пра­вильності обробки інформації тощо. Дані цих перевірок мають знайти відображення у відповідних робочих документах.

Проведення аудиту в умовах автоматизо­ваних систем обліку залежить від таких факторів: рівень автоматизації бухгалтер­ського обліку, контролю й аудиту, наявність методик проведен­ня автоматизованого аудиту, ступінь доступності облікових да­них, складність обробки інформації.