Функцiональне значення переднiх i заднiх корiнцiв спинного мозку. Будова спинного мозку людини

Частина спинного мозку з парою переднiх i заднiх корiнцiв називається сегментом.У спинному мозку нараховується 31 сегмент. Сегменти складають вiддiли: шийний, грудний, поперековий i крижовий.

Частина тiла, що iннервується волокнами одного сегмента, називається метамером (ділянка шкіри, іннервована чутливими волокнами сегмента зветься дерматом).

Переднiкорiнцi є руховими, заднi – чутливими.Це закон Бела i Мажандi.

Вiдповiднiсть мiж сегментами й метамерами в людини має мiсце по задньокорiнцевiй (чутливiй) iннервацiї; задньокорiнцевi волокна кожного сегмента iннервують певнi дiлянки шкiри й певну групу м'язiв. Так, заднi корiнцi I-IV шийних сегментiв забезпечують iннервацiю чутливими волокнами шкiри й м'язiв потилицi та шиї, а також дiафрагму (III-IV сегменти). Заднi корiнцi V-VIII шийних та I-II грудних забезпечу- ють iннервацiю шкiри й м'язiв плечового пояса й верхньої кiнцiвки; решта грудних (III-XII) iннервують ту- луб. Поперековi й крижовi сегменти iннервують дiлянку промежини й нижнiх кiнцiвок. Для переднiх корiнцiв сегментарнiсть в iннервацiї збереглася лише для мiжреберних м'язiв. Решта м'язiв одержує передньокорiнцевi (руховi) волокна вiд рiзних сегментiв. Вiдхилення в сегментарностi є i в чутливiй iннервацiї метамерiв. Кожен метамер одержує задньокорiнцеву iннервацiю вiд трьох сумiжних сегментiв. Унаслiдок цього повне випадiння чутливостi в певнiй дiлянцi тiла буде спостерiгатися при умовi пошкод-

ження трьох сумiжних сегментiв спинного мозку.

Невропатологам метамерний розподіл ділянок чутливості допомагає уточнити локалізацію пошкодження спинного мозку на підставі розладів або випадіння в певних місцях шкіряної та пропріоцептивної чутливості. Також враховується, що задньокорінцева іннервація має значення не тільки для забезпечення чутливості за допомогою висхідних провідникових шляхів, але й для регуляції за принципом зворотного зв’язку рухів, пози, тонусу.

На поперечному розрiзi спинного мозкучiтко видiляється сiра й бiла речовина. Сiра речовина зна- ходиться в центрi. Нагадує вона крила метелика з виступами назад, вперед, а в торако-люмбальному відділі – у боки. Цi виступи сiрої речовини – роги (заднi, переднi й боковi). Сiра речовина складається з тiл нервових клiтин а також частково їх вiдросткiв. Усi нейроннi елементи спинного мозку можна роздiлити на 4 головнi групи: еферентнi нейрони (мотонейрони), вставнi пропрiоспинальнi нейрони (інтернейрони), нейрони висхiдних трактiв та iнтраспинальнi волокна чутливих аферентних нейронiв.

Мотонейрони подiляються на два головних типи: α- i γ-мотонейрони. Альфа-мотонейрони iннервують скелетнi м'язи (екстрафузальнi волокна) i забезпечують скорочення м'язiв. Гама-мотонейрони iннервують iнтрафузальнi м’язовi волокна. Мотонейрони розташованi в переднiх рогах спинного мозку. Особливу групу еферентних нейронiв складають вегетативнi преганглiонарнi, якi розташованi в бокових i частково в переднiх рогах.

Навколо сiрої речовини розташована бiла, яка побудована нервовими волокнами, що утворюють висхiднi й низхiднi шляхи.

Функцiїспинного мозку можна подiлити на двi групи – рефлекторнiта провiдниковi.