Функцiї м'язових веретен i сухожильних органiв

Оскільки м’язи (екстрафузальні волокна) знаходяться в постійному тонусі*1, завдяки цьому їх сухожил-

ля дещо розтягнені навіть у стані спокою (напр. для m.quadriceps femoris у положенні стоячи), унаслідок чого деякий рівень збудження присутній у рецепторах веретен (як рецепторах розтягнення). Це трохи активує a-мотонейрони, так що довжина м'яза залишається на незмінному рівні й отже незмінній напрузі.

Рис. 4.10. Схема функціонування гама-петлі.

При розтягуваннi м'яза внаслідок подразнення (удар неврологічним молоточком по зв'язцi нижче колiнної чашечки, переминання з ноги на ногу) м’язовi веретена збуджуються сильніше, аферентнi волок- на вiд них через моносинаптичну дугу активують α-мотонейрони й м'яз скорочується, що приводить до зменшення його розтягування (отже й зменшення подразнення рецепторів) (рис. 4.11).

1 Про постійність м’язового тонусу у скелетних м’язів добре відомо хірургам-травматологам. Тому при ампутації кінцівки відрізок кістки роблять завжди коротшим ніж шкіряний і м’язовий лоскут. Лише при такій умові можна створити культю – закрити кістку м’якими тканинами.

Рис. 4.11. Коло зворотного зв’язку при підтриманні до- вжини м’язу за участю гама- петлі.

Таким чином, ця регулятор- на система сприяє пiдтриманню стабiльної дов- жини м'яза. Необхiдний рiвень чутливостi м’язових веретен пiдтримується завдяки скорочувальнiй активностi iнтрафузальних волокон. Тут виявляється зворотний зв’язок з позитивним знаком. Волокна Iа не тiльки моносинаптично перемика- ються на мотонейронах вiдповiдних м'язiв, збуджуючи їх; вони також через дисинаптичний

ланцюг гальмують мотонейрони м'язiв-антагонiстiв (реципрокне антагонiстичне гальмування).

Певний рівень збудження у веретенах підтримується завдяки активуючому впливу з боку надсегмен- тарних структур мозку, зокрема ретикулярної формації стовбура.