Рефлекси антагонiстичнi, союзнi, синергiчнi, ланцюговi

Роль гальмування в координацiї рефлекторної дiяльностi можна продемонструвати на прикладi здiйснення ряду рефлексiв.

Антагонiстичнi рефлекси.

Рефлекторні скорочення м'язiв-антагонiстiв покладено в основу локомоторних актiв i характеризуються, наприклад, тим, що при збудженнi мотонейронiв згиначiв одночасно вiд-бувається гальмування мотоней- ронiв м'язiв-розгиначiв. При цьому в центрах кiнцiвок iншої сторони спостерiгаються протилежнi нервові процеси. У цiлому це створює правильне чергування протилежних за функцiональним значенням м'язових скорочень.

Рис. 4.5. Розгальмовування.

М – мотонейрон, КР – клiтини Реншоу, КУ – клiтини Уiлсона.

Механiзм, який забезпечує таке чергування активностi рiзних рухових ядер, наприклад при ходi, локалiзується в iнтернейронному апаратi спинного мозку.

«Боротьба» мiж аферентними iмпульсами при антагонiстичних рефлексах за спiльний кiнцевий шлях здiйснюється за механiзмом поєднаного гальмування, яке вiдгороджує спiльний кiнцевий шлях вiд стороннiх аферентних впливiв.

У вегетативній сфері антагонізм прослідковується в почерговій зміні актів вди- ху та видиху. Антагонізм між центрами та рефлексами різного функціонального значення можна проілюструвати на прикладі вдиху й ковтання, захисного й трав- ного рефлексів. Але деякі випадки свідчать про відносність антагонізму між цен- трами. Наприклад, до акту стояння залучаються тонічні скорочення як екстензорів, так і флексорів. При блювоті синергістами стають м’язи черевного пресу та діафрагми. Змінюється реципрокність під впливом вищих підкоркових центрів і кори великих півкуль.

Синергiчнi рефлексиздійснюються завдяки залученню додаткових м’язів, однозначних за функцією (наприклад, цілої групи згиначів). Ілюстрацією таких рефлексiв може бути рефлекс згинання кiнцiвки в собаки, що викликано одночас- ним подразненням двох дiлянок шкiри. При такому подразненнi згинальний реф-

лекс пiдсилюється. Взаємне пiдсилення рефлексiв можна спостерiгати й при дiї подразникiв на рiзнi за природою рецептори.

Союзнi або алійовані рефлекси– такі, що сприяють здійсненню даного рефлекторного акту. На- приклад, зручна поза для виконання певної робочої операції, передстартовий стан, розминка, що сприяє оптимальному виконанню спортивного навантаження.

Ланцюговi рефлекси– складнi рефлекторнi акти, в яких завершення одного рефлекса зумовлює ви- никнення наступного. Наприклад, при актi жування координується дiяльнiсть жувальних м'зiв, язика, щiк, пiднебiння i дна ротової порожнини. Коли їжа торкається пiднебiння, кореня язика, задньої стiнки глотки, м'яке пiднебiння пiдiймається i закриває носову частину глотки, надгортанник опускається i закриває вхiд до дихальних шляхів, дихання припиняється i їжа коренем язика проштовхується до глотки. У регуляцiї цих процесiв приймає участь мозковий стовбур. Ковтання починається довiльно пiд впливом iмпульсiв з кори великих пiвкуль. Далi відбувається швидке мимовiльне просування харчової грудки через глотку й стравохiд до шлунка завдяки рефлекторним перистальтичним рухам. Особливістю ланцюгових рефлексів є те, що наступний з них може здійснитись лише після попереднього.