Сутність фінансового ринку

В Україні фінансовий ринок почав розвиватися з 1992 р. у формі акцій акціонерних товариств і депозитних сертифікатів комерційних банків.

Звичайно, за такий короткий час у формуванні фінансового капіталу і розвитку фінансового ринку очікувати більш-менш помітних результатів не можна. Сучасний рівень розвитку у країнах із класичною ринковою економікою став результатом тривалої еволюції ринкових відносин протягом кількох десятиліть. Зазначимо, що у країнах Східної Європи, які почали переходити до ринку раніше за Україну, рівень ринкових відносин також не досяг рівня розвинених країн. Однак, аналізуючи процес, що відбувається в Україні, можна виявити деякі тенденції у розвитку фінансового ринку.

До основних передумов формування фінансового ринку можна зарахувати такі:

· розвиток альтернативного сектору економіки;

· комерціалізацію банківської сфери;

· скасування монополії зовнішньої торгівлі;

· пільговий порядок оподатковування доходів за цінними паперами;

· відсутність державного регулювання операцій із цінними паперами.

Це дасть змогу, насамперед, послабити платоспроможний попит, що вже формується на ринковій основі.

Для сучасної ринкової економіки фінансовий ринок є "нервовим центром" економічного організму. За станом фінансового ринку можна судити про "здоров'я" економіки; впливаючи на нього, можна керувати економічною активністю суспільства.

Сучасний фінансовий ринок – це винятково складна структура з великою кількістю учасників – фінансових посередників, які оперують із різноманітними фінансовими інструментами і виконують широкий набір функцій із обслуговування й управління економічними процесами. А проте, це ринок, на якому присутні продавці й покупці, є товар, що продається і купується. Але товар цей особливий – це гроші, надані у користування: тимчасово – у формі позик під зобов'язання, або назавжди – під акції.

Фінансовий ринок – це ринок, на якому визначаються попит та пропозиція на різноманітні фінансові інструменти.

На фінансовому ринку відбувається рух засобів (капіталу). Гроші – не тільки головна мета підприємництва, а й найважливіший засіб для досягнення цієї мети. При цьому необхідно вирішити питання про джерела капіталу і шляхи його вкладення. Тому всі суб'єкти господарювання зіштовхуються, насамперед, з фінансовим ринком, де шукають необхідні кошти чи здійснюють інвестування тимчасово вільних коштів і одержують від цього додатковий прибуток. Таким чином, на фінансовому ринку виникає кругообіг капіталу, причому в одних суб'єктів господарювання утворюються заощадження, а інші відчувають необхідність у фінансових ресурсах для розширення своєї діяльності.

Фінансовий ринок існує як сукупність взаємозалежних і взаємодоповнюючих ринків: кредитного, валютного і ринку цінних паперів. Структуру фінансового ринку як ринку фінансових ресурсів подано на рис. 1.

Дамо коротку характеристику окремих сегментів фінансового ринку.

Кредитний ринок – це специфічна сфера економічних відносин, де об'єктом операцій виступає наданий на визначених умовах у позику капітал.

Цей ринок виконує такі функції:

Валютний ринок – це механізм, за допомогою якого встановлюються правові й економічні взаємини між продавцями і покупцями валют. Валютні ринки обслуговують міжнародний платіжний оборот, який пов'язано з оплатою грошових зобов'язань юридичних і фізичних осіб різних країн.

Валютний ринок виконує такі функції:

· своєчасне здійснення міжнародних розрахунків;

· регулювання валютних курсів;

· диверсифікацію валютних резервів;

· страхування валютних ризиків;

· одержання прибутку учасниками ринку у вигляді різниці курсів валют;

· проведення валютної політики, що ґрунтується на державному регулюванні національної економіки і реалізації погодженої політики у межах світового господарства.

Валютний ринок України – це переважно міжбанківський ринок, тому що саме під час міжбанківських операцій здійснюється основний обсяг угод із купівлі-продажу іноземних валют. Суб'єктами валютного ринку є продавці валюти, покупці і посередники.

У залежності від обсягу, характеру валютних операцій та набору валют ринки поділяються на міжнародні, регіональні і національні.

Міжнародний ринок – сукупність операцій з валютами, які виступають на вільному світовому ринку в країні походження валюти. На регіональних і національних ринках банки проводять операції з обмеженою кількістю вільно конвертованої валюти.

Ринок цінних паперів – сукупність суспільних відносин цивільно-правового характеру, що опосередковують рух капіталу у формі цінних паперів.

Таким чином, фінансовий ринок забезпечує платоспроможність фінансової системи, максимальне узгодження загальногосподарських процесів нагромадження й інвестування як за обсягом, так і за структурою.