Захист від небезпечних геологічних процесів

Інженерний захист території, будівель і споруд від небезпечних геологічних процесів повинен виключити виникнення аварійних ситуацій і забезпечити:

- загальну стійкість об'єктів і територій при основному та аварійному сполученнях навантажень;

- нормативні медико-санітарні умови проживання населення, санітарно-гігієнічні, соціальні, рекреаційні умови території, що захищається;

- надійне функціонування об'єктів, що розміщені на цих територіях;

- збереження природних ландшафтів, заповідних зон, об'єктів природної та культурної спадщини, зон відпочинку тощо;

- належне архітектурне оформлення об'єктів захисту;

- охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання земель і природних ресурсів, об'єктів, що захищаються;

- найбільш повне використання місцевих будівельних матеріалів і природних ресурсів;

- виконання будівельних робіт при вжитті заходів з інженерного захисту повинно бути безаварійним, безпечним і має виключати виникнення небезпечних нових і (або) активізацію діючих геологічних процесів на прилеглих територіях. Споруди інженерного захисту повинні функціонувати в екстремальних умовах. Якщо споруди і заходи інженерного захисту можуть чинити негативний вплив на ці території (заболочування, руйнування берегів, утворення і активізація зсувів тощо), в проектах необхідно передбачити відповідні компенсаційні заходи.

Термін служби об'єктів і заходів з інженерного захисту повинен відповідати термінам служби об'єктів, що підлягають захисту. У деяких випадках при негативному впливі об'єкта на природне середовище (звалища, накопичувачі рідких відходів) він може бути більшим.

Проектування iнженерного захисту об'єктiв повинно виконуватись на основi:

- результатiв комплексних iнженерних вишукувань в районі забудови i прилеглих територiй;

- даних, що характеризують особливостi використання територiй та об'єктiв як дiючих, так i тих, що проектуються, з прогнозуванням змiни цих особливостей та з урахуванням установленого режиму природокористування (заповiдники, сiльськогосподарськi землi та iн.);

- прогнозу можливих змiн природних умов, що викликанi природними та техногенними факторами;

- оцiнки сучасних i прогнозу змiн природних умов i стану об'єктiв, якi захищаються, за даними результатiв комплексних вишукувань та, в разi необхiдностi, науково-дослiдних робiт та моделювання, що виконанi згiдно з програмою дослiджень;

- досвiду проектування, будiвництва та експлуатацiї iнженерного захисту об'єктiв за аналогiчних умов;

- вимог архiтектурно-планувальних рiшень щодо освоєння територiй;

- урахування ступенiв i масштабiв негативного впливу зсувiв та обвалiв;

- технiко-економiчного порiвняння декiлькох варiантiв iнженерного захисту об'єктiв, що вiдрiзняються набором iнженерних засобiв та методiв, вартiсними та експлуатацiйними показниками, ефективнiстю капiтальних вкладень; - урахування мiсцевих будiвельних умов, клiматичних особливостей, забезпеченостi будiвельними матерiалами.

До основних засобiв iнженерного захисту об'єктiв від зсувів та обвалів вiдносяться:

- затримуючi та пiдтримуючi споруди i (фундаменти);

- фундаменти, якi обтiкаються зсувними масами;

- уловлюючi протиобвальнi споруди та галереї;

- берегозахиснi споруди;

- дренажi глибокого закладання;

- змiна рельєфiв схилiв.

Як допомiжнi засоби iнженерного захисту об'єктiв слiд використовувати споруди чи заходи, що забезпечують стабiлiзацiю впливу окремих факторiв, або пристосовування об'єктiв, якi захищаються, до прояву зсувiв або обвалiв. До допомiжних засобiв iнженерного захисту об'єктiв вiдносяться:

- затримуючi протиобвальнi заходи;

- берегозахиснi споруди;

- регулювання стоку поверхневих вод, захист поверхонь схилiв вiд iнфiльтрацiї зливових i талих вод у грунт та ерозiйних процесiв;

- дренажi мiлкого закладання, застiйнi дренажi та каптажi;

- агролiсомелiорацiя;

- хiмiчне закрiплення грунтiв зсувної зони.

Затримуючi протизсувнi споруди та фундаменти повиннi забезпечувати можливiсть

сприйняття зсувного тиску за рахунок реактивного опору стiйкого грунту по поверхнях опор глибокого закладання, а також не допускати продавлювання та переповзання через них грунту зсувного масиву.

Пiдтримуючi протизсувнi споруди повиннi забезпечувати самостiйно або разом з iншими засобами iнженерного захисту можливiсть сприйняття зсувного тиску. Пiдтримуючi протизсувнi споруди слiд улаштовувати, як правило, в тих частинах зсувних та зсувонебезпечних схилiв, де по можливих поверхнях ковзання вертикальне навантаження створює затримуючi сили бiльшi нiж зсувнi. Пiдтримуючi протизсувнi споруди слiд виконувати у виглядi пiдпiрних стiн контрбанкетiв або контрфорсiв.

Фундаменти, якi обтiкаються зсувними масами, - це окремi опори (невелика група опор) глибокого закладання, зануренi нижче поверхнi ковзання в стiйкий грунт. Верхня частина таких фундаментiв працює в умовах обтiкання їх зсувними масами.

Уловлюючi протиобвальнi споруди та пристрої як протиобвальнi захисні споруди включають: - каменеуловлювачi глибинного типу (полицi, уловлюючi траншеї, рови); - загороджувальнi уловлюючi споруди (сiтчастi загородження уловлювачi, поля з надовбнями, загороджувальнi вали, баражнi стiни, уловлюючi стiни - протиобвальнi та протиосипнi); - живi захиснi перепони (штучнi лiсонасадження на схилах гiр).

Берегозахиснi споруди у складi протизсувних i протиобвальних заходiв застосовують на дiлянках, де основи схилiв розмiщенi на контактах з водними дзеркалами морiв, озер, водосховищ або рiчок, для захисту корiнних берегiв або стабiлiзацiї зсувних схилiв, розширення або збереження iснуючих пляжiв.

Регулювання поверхневою стоку вод Заходи щодо органiзацiї поверхневого стоку повиннi включати планування схилiв i прилеглих до них дiлянок, з яких вода може потрапляти на схили, улаштування системи дренажів - вiдкритих водостокiв i пiдземних колекторiв.

Змiна рельєфiв схилiв. Для попередження зсувiв та обвалiв, зниження тиску вiд грунтових мас, якi можуть змiститися i стабiлiзацiї схилiв можливо змiнити рельєф шляхом: - зменшення крутостi схилiв: - загального вертикального планування схилiв, включаючи терасування та влаштування банкетiв; - замiни слабких грунтiв бiля пiднiжжя схилiв: - перемiшення поверхневого шару грунту iз зони активного тиску в зону пасивного опору.

Агролiсомелiорацiя Агролiсомелiорацiю слiд передбачати на завершальних етапах протизсувних i протиобвальних робiт. Проектом повиннi бути передбаченi заходи щодо пiдготовки та обробки грунту, озеленення (норми та термiни висiву трав та iнших рослин), вирощування трав'яного покриву, догляду за ним (норми та термiни поливу) та його вiдновлення.

Хiмiчне закрiплення грунтiв зсувної зони Вибiр конкретних методiв iн'єкцiйного або бурозмiшувального закрiплення для iнженерного захисту об'єктiв визначається iнженерно- геологiчними умовами та виконується згiдно зi СНіП 3.02.01-83. Не пiдлягають iн'єкцiйному хiмiчному закрiпленню зсувнi та обвальнi масиви, насиченi нафтопродуктами, та водонасиченi грунти при швидкостi руху пiдземних вод, що перевищує 5 м/добу. При хiмiчному закрiпленнi грунтiв потрiбно передбачати заходи щодо недопущення забруднення пiдземних i (або) поверхневих вод хiмiчними реагентами, продуктами їх розпаду чи взаємодiї з навколишнiм середовищем, якi можуть погiршити їх якiсть пiд час будiвництва та (або) експлуатацiї.