Напрями удосконалення іміджу підприємця.

Імідж підприємця формується у двох напрямах.

Перший напрям — це ті характеристики, які аудиторія вважає найбільш важливими: довіра, авторитет, професіоналізм.

У кожному окремому випадку ці характеристики можуть відрізнятись, але при цьому значний їх обсяг буде збігатися.

Саме за віру до себе й свого підприємства повинен боротись бізнесмен. Згадаймо, яку вагу мало «купецьке слово» в торговому оточенні. Без довіри в чесному бізнесі нема перспектив.

Другий напрям — це забезпечення відповідності вимогам засобів масової комунікації. Потік візуальної інформації, що сприймається через телеекран, виводить на перше місце бізнесменів, які найбільше активно використовують саме аудіовізуальний потік.

У руслі цього напряму — манера одягатися, говорити, зачіска, погляд, поза, жести, міміка. Все це дає майже 70 відсотків інформації, що не передається словами. Саме виходячи з цих даних, люди роблять свої перші висновки, оскільки оцінка співрозмовника формується перші п'ятнадцять секунд.

Дослідниками визначено п'ять принципів стратегії успіху керівника-лідера:

1) Духовна і фізична досконалість.Людина залишається людиною, якщо рухається вперед, весь час піднімаючись угору в духовному і фізичному розвитку.

2) Добрий внесок у суспільство.Лише позитивний внесок у добробут людей підтверджує соціальну відповідальність підприємця.

3) Економія і прибуток. Необхідна повна концетрація людини на головних цілях, це не тільки бережливе ставлення до грошових, матеріальних цінностей та юридичних ресурсів, а й економія часу, який легко загубити і ніколи не повернути.

4) Любов до справи і професіоналізм.Люди безпомилково, інстинктивно вибирають ті товари чи послуги, в які вкладена частинка сердця. Любов до справи — це й любов до людей, це не тільки засіб морального вдоволення, а й інструмент прибутку, мотор бізнесу. Професіоналізм як принцип означає постійний розвиток, поглиблення знань, вдосконалення майстерності.

5) Думати лише про хороше.Контролюючи пізнавальний процес, треба більше зосереджуватись на позитивних ідеях, фактах, емоціях, обмежуючи негатив.

Гендерні особливості лідерства.

Феномен лідерства необхідно розглядати в рамках гендерної психології, тому що ґендерні стереотипи визначають поведінку в особистому житті, в процесі міжособистісної взаємодії, в професійній сфері та багатьох інших.

Лідер-чоловік

З часів становлення малого та середнього бізнесу чоловіки займають лідерські позиції в організаціях. Основні якості, що виявляються лідерами-чоловіками в організаціях: вміння домогтися виконання найбільш складних завдань, ризикованість, схильність до автократичного стилю керівництва, постійність, владність.

Чоловіче лідерство характеризується умінням чітко формулювати завдання, використовувати наочні моделі, здатністю справлятися з простими проблемами в дуже короткий час, при цьому висока ймовірність виконання командою під керівництвом чоловіка нестандартної і складної задачі.

Чоловік в ролі лідера віддає більшу перевагу вирішенню виробничих проблем і завдань в порівнянні з увагою до підлеглих. Також даний тип керівництва у своїй більшості характеризується одним стилем лідерства, тобто не схильний до пристосовності до змін (змішаний стиль керівництва спостерігається в 10% випадків). Відносно контролю над старанністю співробітників, чоловіки віддають перевагу рутинній бюрократії партнерським відносинам з колегами.

Лідер-жінка

Число лідерів-жінок менше, ніж лідерів-чоловіків. У зв'язку з тим, що для успішної кар'єри жінка повинна володіти відповідним розумом, освітою і значним переліком якостей. Жіночий стиль лідерства ефективний, але має ряд відмінних характеристик.

Поняття лідера організації асоціюється з духом змагання, завзятістю, в деякій мірі агресивністю – чоловічими характеристиками, тому відвічна жінка-лідер вела свою справу, в точності повторюючи чоловічий стиль лідерства.

На даний момент можна виділити три характерних стилю керівництва жінки-лідера:

1) орієнтований на завдання. Найважливіший аспект робочої діяльності – виконання поставлених цілей, але при цьому увага до співробітників цілком достатня. Рішення приймаються в результаті спільного обговорення, відносини прагнуть бути неформальними.

2) тип начальника. Протилежність першого типу лідерства. Жінка прагне до жорсткої дисципліни та ієрархії в організації, відносини строго формальні. Стосункам у колективі приділяється недостатня увага, спрямованість лише на завдання організації. Фіксування в паперовому вигляді всіх повноважень і зобов'язань.

3) молода жінка-координатор. Приділяє увагу відносинам всередині колективу, а не особистим. Прийняття рішень колегіально, відповідальність кожного співробітника за свій обов'язок.

Жіноче лідерство носить ситуативний характер: жінки володіють значним арсеналом засобів управління, які використовують залежно від сформованої ситуації, також часто поєднують різні стилі керівництва (наприклад, координатор-керівник). Жінки радше воліють виконувати щоденну рутинну роботу, прагнуть налагодити стосунки в колективі, користуються владними повноваженнями в крайніх випадках.

Для розуміння громадської думки було проведено анкетування, результати якого показують гендерні відмінності лідерів в управлінні організаціями. Було з'ясовано, що жінки більш лояльні до начальника своєї статі, в той час як чоловіки воліють уникати керівництва жінкою.

У числі основних якостей чоловіка лідера були виявлені: ризикованість, розум і схильність до інновацій.

Для жінки, на думку більшості, характерні: проникливість, самоосвіта, наполегливість.

Таким чином, чоловіки-лідери орієнтовані на цікаву і короткострокову роботу, можуть найматися для консультування організації з найбільш складних питань.

Лідери-жінки прекрасно справляються із завданням, що вимагає довгого і ретельного аналізу та великого відрізку часу для його здійснення. Жінки легше пристосовуються до мінливих ситуацій.

Обидва стилю керівництва виявляються ефективніими, але в різних ситуаціях. Лідери-чоловіки – прихильники традиційного стилю управління, в той час як жінки стежать за прогресом і застосовують нові моделі керівництва.

Найбільш поширені гендерні стереотипи:

o не сумісність для жінки кар'єри в бізнесі і повноцінного сімейного життя;

o втрата жіночності на шляху до успіху в бізнесі;

o чоловік-начальник – явище природне, а жінка-керівник – швидше виняток з правил.

Менше поділяють такі стереотипи про жіноче лідерство:

o жінка займає недостатньо жорстку позицію при керівництві;

o жінка не готова йти на ризик при прийнятті рішень.