Передумови виникнення соціальної психології

Витоки соціально-психологічних ідей.Історія соціальної психології як науки є значно «молодшою» за історію соціально-психологічної думки. Особливістю соціальної психології є те, що ця дисципліна формувалася з багатьох джерел. Процес створення передумов соціальної психології не відрізняється в цілому від процесу розвитку будь-якої наукової дисципліни, його зміст – це зародження соціально-психологічних ідей спочатку в лоні філософії, а потім поступове відокремлення їх від системи філософського знання. Відтак соціальна психологія була підготована чотирма групами шкіл:

1) соціальними філософами (в античній філософії – це праці Платона та Аристотеля; у філософії Нового часу – праці Гоббса, Локка, Гельвеція, Руссо, Геґеля);

2) піонерами антропології (Лацарус, Штейнталь, Вундт, Морган, Леві-Брюль);

3) ранніми соціологами (Конт, Дюркґайм);

Причини виокремлення соціальної психології у самостійну область знання.В серединіXIX ст. можна було спостерігати значний прогрес в розвитку цілого ряду наук, зокрема що мають безпосереднє відношення до різних процесів суспільного життя. Були накопичені значні факти у області антропології, етнографії і археології, інтерпретація яких потребувала соціально-психологічного знання. Розвитку соціальної психології сприяли процеси, які відбувалися в цей час в Європі: це був час бурхливого розвитку капіталізму, множення економічних зв'язків між країнами, що викликало до життя активну міграцію населення. Гостро постала проблема мовного спілкування і взаємовпливу народів та проблема зв'язку мови з різними компонентами психології народів. Мовознавство не було в змозі своїми засобами вирішити ці проблеми. Англійський антрополог Е.Тейлор завершує свої роботи про первісну культуру, американський етнограф і археолог Л.Морган досліджує побут індійців, французький соціолог і етнограф Леві-Брюль вивчає особливості мислення первісної людини. У всіх цих дослідженнях потрібно було враховувати психологічні характеристики певних етнічних груп, зв'язок продуктів культури з традиціями і ритуалами і т.д.

Американський соціальний психолог Т.Шибутані зауважує: соціальна психологія зробилась самостійною наукою частково тому, що фахівці різних галузей знання були не в змозі вирішити деякі свої проблеми[8]. Автором підмічена наявна потреба виокремлення та дослідження нових проблем, які не належали до остаточної компетенції раніше існуючих дисциплін. Психологія середини XIX в. характеризувалася тим, що вона розвивалася як психологія індивіда. Лише в окремих її частинах, зокрема в патопсихології, окреслювалися обриси майбутніх концепцій про специфічні форми взаємодії людей, їх взаємовплив. З відкриттям гіпнозу як специфічної форми навіювання, був відкритий факт залежності психічної регуляції поведінки індивіда від дій інших, що стало поштовхом до соціально-психологічних концепцій масовидних явищ.