Програма та методика науково-педагогічного дослідження

Програма дослідження– це виклад його теоретико-методо-логічних засад у відповідності з основною метою роботи й гіпотезою дослідження, із зазначенням правил процедури, а також логічної послідовності операцій для їх перевірки.

Програма дослідження являє собою розгорнутий план, у якому вказана послідовність і зміст етапів експериментального дослідження. Назва кожного пункту програми повинна відображати зміст досліджень, які проводяться. Пункти програми записуються у такій послідовності, яка відповідає логіці дослідження.

Програма наукового дослідження виконує такі функції:

Ø Методологічну, коли з наявного різноманіття концептуальних підходів, аспектів бачення об’єкта визначають ту методологію, яку застосовуватиме дослідник. Програма дає обґрунтування того арсе-налу підходів, принципів, теорій, які використовуються в дослідженні.

Ø Методичну, яка передбачає конкретизацію та обґрунтування методів дослідження: отримання інформації, її аналізу. Програма показує, які методи збору та аналізу інформації застосовуються, до-водить їх переваги для вирішення поставлених завдань.

Ø Гносеологічну, яка забезпечує зниження рівня невизначеності у розумінні об’єкта після розробки програми порівняно з його розу-мінням до розробки.

Ø Моделювальну, відповідно до якої програма є моделлю дослі-дження, основних його аспектів, етапів і процедур. У цьому значенні програма нагадує партитуру, за якою учений, як музикант, грає мелодію.

Ø Програмувальну, тобто програма є специфічною моделлю про-цесу дослідження, яка оптимізує й упорядковує діяльність ученого, виділяючи в ній певні етапи.

Ø Нормативну,згідно з якою наявність програми, побудованої відповідно до її структури, виступає основоположною вимогою і ознакою науковості дослідження. Програма задає нормативні вимоги науки щодо конкретного дослідження.

Ø Організаційну, яка передбачає розподіл обов’язків між дослід-никами, розділення і впорядкування праці кожного з них, контроль за ходом процесу дослідження.

Ø Евристичну, яка забезпечує пошук і отримання нового знання, процес проникнення в суть об’єкта, розкриття глибинних пластів, пе-рехід від незнання до знання, від помилки до істини.

Найпоширеніші випадки, коли під програмою дослідження розу-міють: обґрунтування теми дослідження; концепцію дослідження; об'єкт, предмет і мету дослідження; загальну гіпотезу дослідження; основні завдання дослідження; методи дослідження; очікувані основні результати дослідження (фундаментальні і прикладні, оцінку їх наукової новизни, теоретичного і практичного значення); організацію дослідження (основні етапи виконання робіт, термін виконання, експериментальна база).

Програмою дослідження переважно передбачається:

1. Формулювання теми, визначення об'єкта і предмета дослідження.

2. Визначення мети і формулювання завдань дослідження.

3. Уточнення й інтерпретація основних понять.

4. Попередній системний аналіз об'єкта дослідження.

5. Розгортання робочих гіпотез.

6. Стратегічний план дослідження.

7. Обґрунтування вибору одиниць спостереження.

8. Опис основних процедур збору даних і їх аналізу.

Розробка програми дослідження – необхідна умова успішності його виконання. Програма виконує як науково-пізнавальну, так і науково-організаційну функції. Перша полягає у забезпеченні теоре-тико-методичної цілісності дослідження, друга забезпечує ефективне співробітництво членів дослідницького колективу, розподілу обов'язків між ними заради досягнення кінцевого позитивного результату. Можна виділити такі найзагальніші вимоги до програми дослідження:

1. Необхідність самої програми. Безпрограмне дослідження на-гадує пошук методом проб і помилок. У ході такого дослідження часто з'ясовується, що поняття не «покриваються» емпіричними даними, за відсутності гіпотез неясно, як обробляти отриманий емпіричний матеріал. Спроби сформулювати зазначені питання на стадії аналізу часто приводять до розчарувань: неповністю зібраний матеріал, вибірка не задовольняла завданням дослідження, отримано відповіді не на ті запитання, які потрібно було дослідити тощо. За таких умов на завершальній стадії дослідження дослідники доходять висновку, що тепер вони пішли б зовсім іншим шляхом. До такого висновку часто приходять і за умови наявності ретельно продуманої програми дослі-дження. Проте в цьому випадку сумніви носять продуктивний характер, виникають більш обґрунтовані гіпотези, які вимагають перевірки у межах нової програми.

2. Експліцитність програми. Усі її положення мають бути чіткими, усі елементи продуманими відповідно до логіки дослідження і ясно сформульовані. Інтуїтивний начерк програми не може замінити строгу обґрунтованість усіх вихідних положень і правил процедури. За від-сутності якісно підготовленої програми учасники дослідження втрачають спільну мову, витрачають час на погодження й уточнення питань.

3. Логічна послідовність усіх елементів програми. Не можна по-чинати з вибору стратегічного плану, не усвідомивши мету й завдан-ня дослідження. Немає сенсу намагатися формулювати часткові гіпотези, не уявляючи об'єкт дослідження на рівні загальної гіпотези. Не варто розпочинати розробку методів збору даних, не маючи принципового плану дослідження і емпіричної інтерпретації ключових понять.

4. Гнучкість програми. Цією вимогою вказується на необхідність систематичного перегляду усіх розділів програми з метою виявлення помилок та відповідної корекції.

Методика дослідження містить опис сукупності методів, систе-ми прийомів і способів, які використовуються для дослідження певного явища чи процесу. Методика містить: виклад методів дослідження; зазначення кількості дослідів; умови проведення дослідження; опис апаратури, інструментів; дані про способи вимірювання або фіксації кількісних величин і повторюваності дослідів; порядок проведення дослідів і записи їх результатів; способи обробки і оформлення експе-риментальних даних.

Загальна схема методики педагогічного дослідження така:

1. Мета проведення експерименту:

а) формулюють мети та завдання проведення дослідження;

б) зазначають найбільш загальні методи і способи проведення дослідів.

2. Характеристика об’єкту дослідження:

а) описують об’єкт і предмет дослідження;

б) зазначають необхідні умови, що визначають об’єм, глибину і широту експериментального дослідження;

в) вказують обмежуючі вимоги та критерії оцінки результатів окремих дослідів.

3. Місце та умови проведення дослідів:

а) описують місце та умови проведення дослідів

б) фіксують характеристики (ознаки, показники, параметри) пред-мету дослідження;

в) встановлюють діапазон варіації незалежних змінних харак-теристик.

4. Методи вимірювань визначених величин:

а) вказують методи вимірювань, спостережень, розрахунків або оцінок досліджуваних величин чи показників;

б) описують оригінальні (розроблені автором) методи вимірювань, спостережень, розрахунків;

в) обґрунтовують шкалу вимірювань.

5. Порядок проведення дослідів:

а) викладають порядок проведення дослідів як послідовність дій;

б) вказують форму запису первинних даних результатів вимі-рювань чи спостережень (журнал, таблиця, діаграма, анкета).