Інформаційна діяльність як об’єкт правового регулювання

Правові основи ІД знайшли відображення в ЗУ «Про інформацію». Закон встановлює загальні правові основи отримання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію у всіх галузях суспільного та державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації.

Дія цього Закону поширюється на інформаційні відносини, які виникають у всіх галузях життя та діяльності суспільства і держави при отриманні, використанні, поширенні та зберіганні інформації.

Стаття 5 закріплює основні принципи інформаційних відносин, до яких відносять:

Ø гарантованість права на інформацію,

Ø відкритість, доступність інформації і свобода її обміну,

Ø об’єктивність, достовірністьінформації,

Ø повнота та точність інформації,

Ø законність отримання, використання, поширення та зберігання інформації.

У відповідності зі статтею 12 Закону під інформаційною діяльністю розуміють сукупність дій напрямлених на задоволення ІП громадян, юридичних осіб і держави.

Науково-інформаційну діяльність згідно з ЗУ «Про науково-технічну інформацію» визначено як сукупність дій, напрямлених на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави в НТІ, яка полягає в її збиранні, аналітико-синтетичному опрацюванні, фіксуванні, зберіганні, пошуку та поширенні.

Держава гарантує свободу ІД в цих напрямках всім громадянам і юридичним особам у межах їх прав і свобод, функцій і повноважень.

Стаття 14 Закону регламентує основні види ІД, до яких відносять отримання, використання, поширення та зберігання інформації.

Отримання інформації – це придбання та накопичення відповідно до діючого законодавства України документованої або публічно оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами чи державою. Використання інформації – це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Поширення інформації – це обнародування, реалізація в установленому законом порядку документованої або публічно оголошеної інформації. Зберігання інформації – це забезпечення належного стану інформації і її матеріальних носіїв. Отримання, використання, поширення та зберігання документованої або публічно оголошеної інформації здійснюють у порядку, який передбачено ЗУ «Про інформацію» й іншими законодавчими актами у галузі інформації.

Стаття 17 Закону визначає поняття «галузь інформації», як сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про відносно самостійні галузі життя та діяльності суспільства і держави. Основними галузями інформації є: політична, економічна, духовна, науково-технічна, соціальна, екологічна, міжнародна.