Інформаційні потреби

Безумовно, більшість людей чітко не усвідомлює свої потреби, вони скоріше відчувають проблему або скруту чи перебувають під певним тиском, і ці пізнавальні чи чуттєві потреби можуть бути задоволені повністю або частково шляхом отримання, а потім застосування цієї інформації. ІП постають із прагнення задовольнити ту чи іншу з основних людських потреб: фізіологічні потреби (потреба у їжі, прихистку тощо), психологічні потреби (потреба у пануванні, безпеці тощо) та пізнавальні потреби (потреба у плануванні, набуванні навичок тощо). Це ні в якому разі не означає, що інформаційна потреба менш важлива, тому що успіх у задоволенні однієї (першорядної потреби) залежить від задоволення іншої. І хоча цю останню не можна визначити як першорядну – брак інформації у цьому дедалі інформаційно залежному столітті може мати серйозні наслідки для особи. Таким чином, успішно допомагати людям у задоволенні їх ІП можна лише за умов розуміння труднощів і проблем, які є причиною появи цих ІП – отже, аби бути інформаційним посередником, необхідно відвідувати офіси та робочі місця користувачів, приєднуватися до них у перервах, відвідувати їхні засідання. Будучи логічним продовженням галузі наукових досліджень, усі види інформаційної діяльності (ІД) побудовані так, щоб сприяти досягненню загальних соціально-економічних цілей розвитку на основі задоволення інформаційних потреб (ІП) членів суспільства.

Інформаційні потреби членів суспільства задовольняють завдяки таким основним властивостям інформаційних матеріалів, як новизна і корисність. Новизна знання створює ніби різницю потенціалів, завдяки якій відбувається рух знання від виробника (у даному випадку ученого, інженера) до користувача. Ідеальний характер науково-технічних результатів обумовлює особливості їх поширення та використання, що відрізняє обіг інформації від обігу матеріально-речовинних продуктів. Істотну роль відіграють тут такі її властивості, як корисність для відповідної галузі використання. Нові знання і технічні рішення не лише оригінальні, але і потрібні користувачу, задовольняють інформаційні та соціально-економічні запити та потреби фахівців у галузі науки, техніки, виробництва, організаційно-управлінської діяльності. Хоча ІД має справу з іформацією, але задовольняє широкий спектр суспільних потреб.

Інформація, з одного боку, результат праці дослідників і розробників, а з іншого, ресурс суспільства, необхідний для його соціально-економічного та науково-технічного розвитку. Зміною, систематизацією та виданням інформаційних джерел займаються бібліотечні працівники, які виконують ряд операцій з інформаційного обслуговування (ІО) користувачів. Важливою операцією цієї діяльності є інформаційний пошук. При виконанні інформаційного пошуку інформатор у якості предмета праці має масив документів, що складається з джерел первинної, вторинної й інших видів інформації, а в якості сигналу та стимулу для проведення інформаційного пошуку – інформаційний запит користувача, за допомогою якого користувач намагається висловити свою ІП. Як показує практика, ІП виражають у кількох інформаційних запитах, а задовольняють за допомогою цілого ряду інформаційних матеріалів, іноді взагалі не задовольняють повністю, що і стає стимулом для постановлення проблеми та проведення дослідження з метою її вирішення.

Оскільки інформаційні запити виявляються неадекватними ІП, а метою інформаційного забезпечення (ІЗ) є знаходження матеріалів, що найбільше відповідають ІП користувача, то після отримання джерел інформації від користувача може надійти серія інформаційних запитів, а від інформатора серія відповідей користувачу, тобто багато наданих за цими запитами матеріалів, які більше відповідають ІП користувача. Отож, поняття ІП не тотожне з поняттям інформаційного запиту: ІП є одним із видів суспільних потреб, пов’язаних з особистим чи виробничим використанням інформації. Коли говорять про ІП дослідників чи інших фахівців, в основному мають на увазі потреби у НТІ, необхідній для інтелектуального розвитку та продуктивної праці. Специфіка ІП обумовлена як індивідуальним характером сприйняття, опрацювання інформації, так і особливостями творчої мотивації й активності, іншими індивідуальними характеристиками користувача, самого процесу використання. ІП відображають в інформаційному запиті, спрямованому користувачем у галузь ІО, лише у деякій мірі. Для повнішого опису процесів взаємодії інформаторів і користувачів застосовують два поняття: релевантності та пертинентності. У галузі інформаційного обслуговування пошук і видання наукового документа за запитом користувача не є єдиним видом результату ІД. На початку 80-х років ХХ ст. широко застосовували надання цілого комплексу адресованих інформаційних послуг різним категоріям користувачів за системою вибіркового поширення інформації (ВПІ), міжгалузевий обмін інформацією – передавання інформації одних галузей для використання їх в інших галузях тощо. Для зберігання, пошуку, копіювання, видання інформаційних матеріалів використовують широкий набір сучасних технічних засобів: ПК; ЗП; засоби передавання та приймання інформації тощо.