Ознаки кодування та аналітичні параметри рахунків

Порядок кодування та аналітичні параметри рахунків розпорядників та одержувачів коштів, інших клієнтів органів Державного казначейства регламентується наказом Державного казначейства України від 27.05. 2002 р. № 92. Для кодування рахунків використовуються аналітичні параметри, перелік яких, залежно від недетермінованого запиту до системи, може змінюватись та доповнюватись.

Аналітичні рахунки для операцій клієнтів за бюджетними асигнуваннями (рахунки розпорядників та одержувачів коштів, інших клієнтів) мають 14 знаків і відкриваються за наступною схемою:

ВВВВ К ССС NNNNN14,

Де

ВВВВ (4 знаки) - номер балансового рахунку відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 № 119 із змінами та доповненнями;

К (1 знак) - ключ або контрольний розряд що вираховується автоматично, відповідно до стандарту СЕП НБУ;

ССС (3 знаки) - код типу рахунку, який присвоюється набору аналітичних параметрів. Зазначений набір аналітичних параметрів містить всю необхідну інформацію про рахунок. При цьому залежно від коду типу рахунку можуть використовуватись наступні параметри: код відомчої класифікації; код за програмною класифікацією видатків або код за функціональною класифікацією видатків; код за мережею; ступінь підпорядкованості розпорядника коштів; ознака коштів; код органу Державного казначейства, в якому відкрито рахунок; код органу Державної податкової служби, в якому зареєстровано власника рахунку; код території;

NNNNNN (6 знаків) - номер, що забезпечує унікальність рахунку з відповідним набором аналітичних параметрів. Зазначений номер присвоюється засобами програмного забезпечення при відкритті аналітичного рахунку його власнику.

З входженням внутрішньої платіжної системи органів Державного казначейства в систему електронних платежів щодо виконання державного та місцевих бюджетів за видатками реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки будуть замінені на конкретні аналітичні рахунки розпорядників і одержувачів коштів державного бюджету та інших клієнтів, що обслуговуються в органах Державного казначейства.

Тема 5. Характеристика Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів

План рахунків по виконанню державного та місцевих бюджетів - систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для реєстрації відповідних операцій та відображення бухгалтерської інформації, забезпечує складання фінансової звітності.

План рахунків, розроблений відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, є складовою частиною національної системи бухгалтерського обліку.

При побудові Плану рахунків враховано особливості виконання державного та місцевих бюджетів, функціонування Єдиного казначейського рахунку, виконання місцевих бюджетів через органи Державного казначейства, з дотриманням загальних принципів і вимог щодо здійснення бухгалтерського обліку та звітності. Будова Плану рахунків базується на класифікації рахунків за економічним змістом з метою отримання інформації про виконання бюджетів та здійснення контролю за цим процесом.

План рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів забезпечує відображення в бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з виконанням функцій, які покладаються на органи Державного казначейства та фінансові органи, тобто касове виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та видатками, тощо.

Мета і завдання Плану рахунків

План рахунків розроблено для забезпечення потреб ведення бухгалтерського обліку операцій по виконанню державного та місцевих бюджетів за касовим методом та складання фінансової звітності.

План рахунків надає змогу здійснювати детальний і повний облік операцій, пов’язаних з виконанням бюджетів, а також своєчасно надавати детальну, достовірну і змістовну інформацію керівництву органів Державного казначейства та фінансових органів, Міністерству фінансів України, статистичним відомствам, податковим органам та іншим користувачам.

Принципи побудови Плану рахунків

План рахунків грунтується на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку та звітності, що засновані за такими принципами:

законність–звітність повинна відповідати правилам та процедурам, які передбачені законодавчими та нормативними актами;

достовірність – правдиве відображення у бухгалтерській звітності фінансових операцій держави з дотриманням вимог відповідних нормативних актів;

повнота бухгалтерського обліку–всі операції по виконанню бюджетів в органах Державного казначейства підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні результати операцій органів Державного казначейства, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею. Повнота та достовірність в обліку можливі тільки за умови, якщо облікова політика та процедури органів Державного казначейства забезпечать виконання всіх правил бухгалтерського обліку, а також, якщо ці правила застосовуються без відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій, подій та ситуацій;

дата операції–операції по виконанню бюджетів реєструються в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтерського обліку;

прийнятність вхідного балансу–залишки за рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам за станом на кінець попереднього звітного періоду;

превалювання сутності над формою – операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх суті та економічного змісту, а не за їх юридичною формою;

суттєвість– у фінансових звітах має відображатись уся істотна інформація, корисна для прийняття рішень керівництвом. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може вплинути на економічні рішення користувачів звітності;

доречність – корисність інформації для підготовки та прийняття економічних рішень;

відкритість – фінансові звіти мають бути достатньо зрозумілими і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції з необхідними поясненнями в записках. Операції повинні відповідати змісту статей звітів. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувача;

сталість– постійне, протягом бюджетного року, застосування обраних методів. Зміна методів обліку потребує додаткового обгрунтування і розкриття у фінансових звітах.

правильність– сумлінне застосування прийнятих правил та процедур;

обережність– обгрунтована, розсудлива оцінка фактів;

незалежність – відокремленість фінансових бюджетних років (звітних періодів);

співставність– можливість визначення тенденцій виконання бюджету через співставлення інформації, що міститься у бухгалтерському обліку і звітності за певний період часу;

своєчасність– забезпечення своєчасною інформацією органів законодавчої та виконавчої влади, які приймають рішення, здійснюють оцінку виконання бюджету, готують пропозиції щодо складання бюджету, тощо, та інших користувачів;

безперервність- оцінка активів здійснюється, виходячи з того, що процес виконання бюджетів є постійним;

консолідація – складання зведеної фінансової звітності про виконання бюджетів в цілому по системі Державного казначейства України з урахуванням підвідомчих управлінь та відділень в розрізі бюджетів, за винятком залишків за внутрішньосистемними розрахунками;

окреме відображення активів та пасивів - цей принцип передбачає, що всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді. Усі рахунки є активними або пасивними за винятком клірингових (рахунків за розрахунками), технічних та транзитних рахунків.

Структура Плану рахунків

Балансові рахунки в Плані рахунків класифікуються за активами та зобов’язаннями.

Балансові рахунки (синтетичний облік) забезпечують інформацію про операції, які виконуються органами фінансової системи при виконанні бюджетів та їх відображення у фінансовій звітності.

Синтетичний облік здійснюється на рівні класів, розділів, груп та балансових рахунків.

Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію забезпечується за допомогою аналітичного обліку, що дає змогу уникнути використання зайвої кількості окремих балансових рахунків.

Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття будь-яких аналітичних рахунків передбачає обов’язкові параметри, згідно з вимогами Державного казначейства України. Додаткова інформація, необхідна для органів фінансової системи, може бути забезпечена за допомогою додаткових параметрів, визначених самостійно. Органи фінансової системи можуть самостійно збільшувати кількість необхідних їм параметрів.

Кожний клас розподілений на:

рахунки ІІ порядку (двозначні-розділ);

рахунки ІІІ порядку (трьохзначні-група);

рахунки ІV порядку (чотиризначні-балансовий рахунок).

План рахунків поділяється на три логічні частини: баланс, бюджетні рахунки ( доходи і видатки) меморандні і позабалансові рахунки.

План рахунків складається:

Балансові рахунки:

Клас перший.Активи.

Клас другий. Зобов’язання.

Клас третій. Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів.

Клас четвертий. Розрахунки.

Рахунки доходів та видатків бюджету (бюджетні рахунки):

Клас п’ятий.Результат виконання бюджету.

Клас шостий.Доходи бюджету.

Клас сьомий. Видатки бюджету.

Меморандні і позабалансові рахунки:

Клас восьмий. Управлінський облік.

Клас дев’ятий. Позабалансовий облік.